Біленьке
БІЛЕ́НЬКЕ – селище міського типу Донецької області, підпорядковане Краматорській міськраді. Знаходиться на р. Біленька (притока Казенного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 8 км від залізнич. ст. Краматорськ. Має автобусне і трамвайне сполучення з м. Краматорськ. Пл. с-ща 5,9 км2, селищ. ради – 13,06 км2. Насел. 10 137 осіб (2001, складає 95,1 % до 1989): українці – 57 %, росіяни – 20 %, вірмени – 5 %, білоруси – 3 %, проживають також ассирійці, болгари, угорці, греки та ін. Біленьків. селищ. раді підпорядк. також с. Василівська Пустош (200 жит.). Від серед. 18 ст. ці землі належали дворянам Адамовим. 1784 тут існували села Акилинине (згодом Біленьке, від 1804 – Білинське, або Родинівка) та Юребілянське (Юр’ївка Біленька). У 19 ст. в селах працювали спирт. завод, кінний і великої рогатої худоби, церк.-парафіяльна шк. (від 1885). У 1909 на тер. сучас. Б. існували села Білинське–1 (Козлівка), Білинське–2 (Аполлонівка) і Білинське–3 (Юрківка), які 1923 увійшли до складу Краматор. р-ну. 1933 утвор. Біленьків. селищну раду з підпорядкуванням Краматор. міській. Унікал. пам’ятка природи на Пн. від Б. – крейдяні гори, схили яких на пл. 165 га вкривають насадження рідкіс. крейдяної сосни. У с-щі працюють 2 буд. організації. Діють 2 заг.-осв. шк., б-ка, хор ветеранів «Біляночка». Реліг. громади: 2 – УПЦ МП, 1 – євангел. християн-баптистів. У 2-й світ. війні брали участь 2980 жит. с-ща, з них не повернулись 152. В с-щі встановлено меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Нині у Б. живе нар. депутат України Г. Скудар, деякий час у Б. жив чемпіон світу з шахів Р. Пономарьов.
В. Ф. Коцаренко