Біленьке

Визначення і загальна характеристика

БІЛЕ́НЬКЕ — селище міського типу Донецької області, під­порядковане Кр­аматорській міськраді. Знаходиться на р. Біленька (притока Казен­ного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 8 км від залізнич. ст. Кр­аматорськ. Має автобусне і трамвайне сполуче­н­ня з м. Краматорськ. Пл. с-ща 5,9 км², селищ. ради — 13,06 км². Насел. 10 137 осіб (2001, складає 95,1 % до 1989): українці — 57 %, росіяни — 20 %, вірмени — 5 %, білоруси — 3 %, проживають також ас­сирійці, болгари, угорці, греки та ін. Біленьків. селищ. раді під­порядк. також с. Василівська Пустош (200 жит.). Від серед. 18 ст. ці землі належали дворянам Адамовим. 1784 тут існували села Акилинине (згодом Біленьке, від 1804 — Білинське, або Родинівка) та Юребілянське (Юрʼївка Біленька). У 19 ст. в селах працювали спирт. завод, кін­ний і великої рогатої худоби, церк.-парафіяльна шк. (від 1885). У 1909 на тер. сучас. Б. існували села Білинське–1 (Козлівка), Білинське–2 (Апол­лонівка) і Білинське–3 (Юрківка), які 1923 уві­йшли до складу Кр­аматор. р-ну. 1933 утвор. Біленьків. селищну раду з під­порядкува­н­ням Кр­аматор. міській. Унікал. памʼятка природи на Пн. від Б. — крейдяні гори, схили яких на пл. 165 га вкривають насадже­н­ня рідкіс. крейдяної сосни. У с-щі працюють 2 буд. організації. Діють 2 заг.-осв. шк., б-ка, хор ветеранів «Біляночка». Реліг. громади: 2 — УПЦ МП, 1 — євангел. християн-баптистів. У 2-й світ. війні брали участь 2980 жит. с-ща, з них не повернулись 152. В с-щі встановлено меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Нині у Б. живе нар. депутат України Г. Скудар, деякий час у Б. жив чемпіон світу з шахів Р. Пономарьов.

В. Ф. Коцаренко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю