Білик Анатолій Петрович
БІ́ЛИК Анатолій Петрович (20. 11. 1928, с. Крамарка Катеринослав. губ., нині Магдалинів. р-ну Дніпроп. обл. — 06. 05. 2015, м. Караґанда, Казахстан) — скульптор. Член СХ Казахстану (1962). Заслужений діяч мистецтв Казах. РСР. Закін. Дніпроп. художнє училище (1950; викл. О. Жирадков). Працював у Дніпроп. товаристві «Художник» (1951–56). Від 1956 жив і працював у Казахстані. Голова Караґандин. організації СХ Казах. РСР (1972–76). Учасник виставок від 1952. Співавтор пам’ятників отаманові І. Сірку (1955), Герою Рад. Союзу, льотчикові Н. Абдирову (Караґанда, 1958), партизанці З. Космодем’янській (1962); автор пам’ятника поетові С. Сейфулліну (1964), композицій «Перший успіх» (1958), «Чабан з ягням» (1959; Музей сучас. мистецтва, Астана), монумента «Шахтарська слава» (1974), портрета першоцілинника В. Рагузова (1979; Музей сучас. мистецтва, Астана), «Т. Г. Шевченко» (1984), портрета геолога Ч. Валіханова (1985), пам’ятника нім. художнику Г. Фоґелеру (1999). Мистецтво Б. цілісне, врівноважене; у ньому простежується намагання підкреслити людську індивідуальність, розкрити характерні риси конкрет. людини.
Рекомендована література
- Мир глазами художника. А. Билык: Каталог. Москва, 1989;
- Карпенко В. Білик, якого знав Брежнєв і полюбили німці // Українці в Казахстані. К., 2000.
Фотоілюстрації
. kaminy.jpg "«Отаман Сірко». 1955 (співавт.). Камінь")
Завантажити статтю
Людина 
