Білик Микола Ілліч
БІ́ЛИК Микола Ілліч (20. 05. 1953, с. Топорівка Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) — скульптор. Чоловік Н. Борисенко. Академік НАМУ (2025). Народний художник України (2017). Член НСХУ (1985). Лауреат міжнар. бієнале «Львів–91». Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1980; викл. Д. Крвавич, І. Якунін). 1980–90 — скульптор на творчо-вироб. обʼєдн. «Художник». Учасник респ. (від 1979), всеукр., всесоюз., закордон. (Німеччина, 1993, 1995; Голландія, Бельгія, 1994) виставок. Персон. виставки у Мюнхені (1991) та Києві (1994–95, 1998, 2002, 2003). Учасник міжнар. симпозіумів з каменю. Твори зберігаються в Чернів., Львів., Переяслав-Хмельн. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- монум. скульптура — композиція «Політ» на фасаді Музею М. Трублаїні (с. Вільшанка Крижопіл. р-ну Вінн. обл., 1983), пам’ятник полеглим у 2-й світ. війні (с. Макіївка Білоцерків. р-ну Київ. обл., 1992), реконструкція пам’ятника княгині Ользі (співавт., Київ, 1995–96), пам’ятник князю Ярославу Мудрому (співавт., Київ, 1997); мемор. дошки — Олександрові Олесю (1986), Б. Грінченку, П. Майбороді (обидві — 1987), В. Симиренку (1995), П. Могилі (1996), Л. Забашті (2003; усі — Київ); станкові твори — «Таємниця народження», «Храм» (обидва — 1989), «Моя Україна», «Торс» (обидва — 1990), «Ранок Всесвіту», «Земля» (обидва — 1991), «Берегиня», «Чекання», «Дума» (усі — 1992), «Поцілунок», «Язичницька Мадонна» (обидва — 1993), «Святе сімейство», «Діалог» (обидва — 1994), «Дзеркальце», «Єва» (обидва — 1995), «Макош», «Діана» (обидва — 1996), «Солов’їна пісня» (2002), «В космічному просторі», «Клітина Всесвіту», «Битва» (усі — 2003).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 