БОРИСЕ́НКО Наталія Валентинівна (09. 02. 1956, Львів) — майстриня декоративного мистецтва (художній текс­тиль). Дочка Валентина, сестра Лідії Борисенків, дружина М. Білика. Член НСХУ (1987). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викл. І. Боднар, Д. Довбошинський, К. Звіринський), де від­тоді працювала викл. каф. худож. текс­тилю (до 1980); у 1980– 90 — у Творчо-вироб. обʼ­єдн. «Художник»; від 1990 — викладач Київ. центр. палацу творчості дітей та юнацтва, від 1995 — Худож. студії при НСХУ в Києві. Від 1977 — учасниця респ. і всесоюз. ви­ставок. Персон. — в Києві (1995, 1998–99, 2001; спільно з М. Біликом та Л. Борисенко). Роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові, Всерос. музеї декор.-приклад. та нар. мистецтва в Москві. 1983 створила гобелен «Черкащина» для Черкас. крає­знав. музею, 1985 — серію гобеленів «Поганство прадавніх словʼян» для військ. санаторію в Криму, 1987 — сценічну завісу-батик «Весна» для санаторію «Хмільник» у м. Хмільник (Вінн. обл.), 1990 — декор. завісу-батик для Центру реабілітації в Миргороді Полтав. обл. У творах Б. від­чутний потяг до монум. ліризму і ритміч. зрівноваженості архітектоніч. композиції. Основою їхнього синтетич. образу є гармонійне по­єд­на­н­ня стилізованих фігурат. зображень з рослин. і абстрактно-пластич. побудовами. У поліхром. вишивках — вишук. графізм, прагне­н­ня довести зображе­н­ня до компакт. геом. форм, гра кольор. контрастів на заг. чорному тлі.