Білик-Пошивайло Анастасія Савівна
БІ́ЛИК-ПОШИВА́ЙЛО Анастасія Савівна (22. 06. 1930, смт Опішня, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. — 30. 10. 2009, там само) — майстриня народної керамічної скульптури. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1988). Член НСХУ (1971). Лауреат 2-го всеукр. конкурсу дит. іграшки (1-а премія, 1954), ВДНГ УРСР (1981), Всесоюз. фестивалю нар. творчості (1987). Навч. у своєї сестри В. Іващенко та Т. Демченка. 1954–95 працювала у творчій лаб. на заводі «Художній керамік». Створювала іграшки-свищики у вигляді птахів, звірів, вершників, скульптуру малих форм, темат. композиції на істор., літ. та казк. сюжети, декоровані традиц. опішнян. рослин. і геом. мотивами. Б.-П. — учасниця багатьох вітчизн. і міжнар. (Болгарія, 1958; Угорщина, 1965; Канада, 1967; Росія, 1972; Югославія, 1974) виставок. Твори зберігаються в Музеї етнографії (С.-Петербург), НМУНДМ, МЕХП НАНУ, Полтав. ХМ, Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства (Опішня), Музеї І. Гончара (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Парубок» (1969), «Бариня» (1970), «Чорти-музики» (1971), «Сорочинський ярмарок» (1973), «Бандуристки» (1977), «Вершниця» (1980), «Партизани» (1985), «Весілля» (1987)