Розмір шрифту

A

Балетознавство

БАЛЕТОЗНА́ВСТВО — наука про балет. У Зх. Європі Б. є складовою частиною науки про хореогр. мистецтво — хореології, а дослідже­н­ня про балет. театр і актор. та по­становочне мистецтво є галуз­зю театро­знавства. Балето­знавців та дослідників танц. культури обʼ­єд­нують Всесвітня Рада танцю ЮНЕСКО та Комітет танцю Між­нар. ін­ституту театру. В Україні працюють Нац. комітет Всесвіт. ради танцю ЮНЕСКО та Асоц. діячів хореогр. мистецтва Нац. всеукр. муз. спілки (президент Ю. Станішевський), де обʼ­єд­нуються в фахову секцію балето­знавці та балетні критики. Б. вбирає естетику, історію, теорію та балетну критику. Історія балету ви­вчає істор. процеси роз­витку хорео­графії, теорія балету — аналізує своєрідність балет. мистецтва як специфічної форми худож. культури, його структурно-стил. особливості; балетна критика — явища сучас. балету й особливості нових балет. по­становок. Перші друк. згадки про балет зʼявилися в Україні на поч. 19 ст. і повʼязані з діяльністю кріпац. театрів (П. Шаліков. «Путешествие в Малорос­сию», Москва, 1803). Матеріали з історії перших профес. по­становок балет. ви­став на Харків. сцені від 1780 та по­становок у трупі І. Штейна від 1816 подає Г. Квітка-Основʼяненко у ст. «История театра в Харькове» (1841). Ві­домості про роз­виток балету в Києві вперше вміщено у кн. «Драматический театр в Киеве» М. Ніколаєва (1898). Публікації з питань балету (пере­важно анонімні) друкувала місц. преса. 1919 у Києві було ви­дано перше фундам. дослідже­н­ня в галузі нац. танц. фольклору — «Теорія українського народного танцю» В. Верховинця, що пере­видавалося в Полтаві (1920) та Києві (1962, 1967, 1990). Після створе­н­ня балет. труп в опер. театрах України (1925–26) по­стійну увагу балетові почали приділяти газети й журнали Києва, Харкова, Одеси (від­гуки на ви­стави, дис­кусії про значе­н­ня балет. класики та шляхи роз­витку нац. балету, інтервʼю з ві­домими балет­мейстерами). Авторами публікацій часто були поети, літератори, композитори, музико- й театро­знавці: М. Вериківський, М. Вороний, П. Козицький, Я. Полфьоров, М. Шелюбський, І. Туркельтауб та ін. У пере­двоєн. час та після війни з ґрунтов. рецензіями на балетні ви­стави театрів України у всесоюз. та респ. пресі ви­ступали І. Белза, Я. Ган, А. Гозенпуд, Є. Кротевич, М. Рильський, В. Чаговець.

Актив. роз­виток укр. Б. почався від 60-х рр. Зʼявилися узагальнюв. дослідже­н­ня Ю. Станішевського про роз­виток укр. балет. театру та балет­мейстер. мистецтва, М. Загайкевич про укр. балетну музику й муз. драматургію. У цей час ви­дано моно­графії про Київ. (М. Стефановича), Харків., Львів. театри опери та балету, де значну увагу приділено балет. ви­ставам, творчості ви­знач. діячів укр. хорео­графії; ви­йшли популярні книжки про балет Л. Долохової, Н. Матусевич, Ю. Станішевського та ін. Пита­н­ня нар.-сцен. хорео­графії висвітлено у працях А. Гуменюка, К. Василенка, Г. Боримської, Є. Зайцева, метод., репертуар. зб. для учасників худож. самодіяльності. Ви­йшли праці з методики хореогр. роботи у школах й поза­шкіл. закладах, з питань хорео­графії народів світу (Г. Березової, Л. Бондаренко та ін.). Пита­н­ня балету по­стійно висвітлюються у ж. «Музика», г. «Культура і життя» та ін. період. вид.

Дослідже­н­ня про­блем Б. в Україні здійснюють від­діли театро- й музико­знавства ІМФЕ НАНУ. У від­ділі театро­знавства (зав. Ю. Станішевський) по­стійно роз­робляють істор. й теор. про­блеми балет. театру, працює аспірантура з питань балету й хорео­графії, серед її вихованців — Г. Боримська, О. Єльохіна, П. Білаш, В. Коломієць, Т. Кохан, А. Тулянцев. Про актуальні про­блеми балет. театру і танц. культури по­стійно пишуть на сторінках період. ви­дань М. Загайкевич, Н. Зубарева, І. Диченко, Т. Швачко, І. Цебенко, В. Туркевич.

Літ.: Гуменюк А. І. Народне хорео­графічне мистецтво України. К., 1963; Станішевський Ю. Український радянський балет. К., 1963; Бондаренко Л. А. Методика хорео­графічної роботи в школі і поза­шкільних закладах. К., 1966; Станішевський Ю. Хорео­графічне мистецтво. К., 1969; Загайкевич М. П. Українська балетна музика. К., 1969; Василенко К. Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. К., 1971; Боримська Г. В. Самоцвіти народного танцю. К., 1973; Зайцев Є. В. Основи народно-сценічного танцю. Ч. 1–2 К., 1975–76; Березова Г. О. Класичний танець у дитячих хорео­графічних колективах. К., 1977; Загайкевич М. П. Драматургія балету. К., 1978; Станішевський Ю. Балетний театр Радянської України. 1925–1985. К., 1986; Його ж. Балетний театр столиці України. К., 1998; Його ж. Національний академічний театр опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка. Історія і сучасність. К., 2002.

І. В. Цебенко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40114
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
75
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Балетознавство / І. В. Цебенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40114.

Baletoznavstvo / I. V. Tsebenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40114.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору