Бандерівці
Визначення і загальна характеристика
«БАНДЕ́РІВЦІ» — неофіційна назва членів революційної фракції ОУН та їхніх однодумців і прихильників. Входили представники молодшого покоління ОУН, яке сформувалося на укр. землях у боротьбі проти польс. влади, прихильники найрадикальніших методів боротьби за Укр. самостійну соборну державу. Походить від прізвища лідера цієї організації С. Бандери. Під час нац.-визв. змагань 40–50-х рр. «Б.» виявили героїзм і самопосвяту в боротьбі за незалежність України, що межували з фанатизмом. Назва «Б.» стала на зх.-укр. землях синонімом незламності й активності укр. патріотів. Про «Б.» складено сотні повстанських пісень нар. і літ. походження. За рад. часів «Б.» називали всіх представників укр. націоналіст. підпілля. Рад. пропаганда не гребувала ніякими засобами, щоб надати назві «Б.» вкрай негативного емоц. й політ. забарвлення. На побут. рівні шовіністичне міщанство вживало означення «Б.» стосовно всіх національно свідомих українців, а в ширшому плані — всього укр. населення Зх. України. Однак спроби окупаційних режимів (рос., нім., польс.), їхніх сателітів і колаборантів надати слову «Б.» негативного змісту серед національно свідомого українства не сприймалися. Непоодинокі рішучі прихильники незалежності народів Середньої Азії і Кавказу також називали себе азерб., туркестан., узб., чечен. «Б.». Так називають також членів Закордонних Частин ОУН, на відміну від «мельниківців» та «двійкарів».
Літ.: Полтава Петро. Хто такі бандерівці та за що вони борються. Л., 1950; Мірчук П. Революційний змаг за УССД: Хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі». Т. 1–2. Нью-Йорк; Торонто; Лондон, 1985; 1986; Демʼян Г. Степан Бандера в українському пісенному фольклорі // Укр. проблеми. 1995. № 2; Його ж. Повстанський мартиролог // Сколівщина. Л., 1996; Мечник-Мудрик С. ОУН в Україні і за кордоном під проводом С. Бандери. Л., 1997; Кентій А. В. Нарис історії ОУН. К., 1998; Стецько С. З ідеями Степана Бандери за його життя і по смерті // Шлях перемоги. 1999, 28 квіт.; Демʼян Г. Бандерівці. Кн. 1. К., 2000.
О. П. Стасюк, Г. В. Демʼян
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
