БАНКНО́ТА (англ. bank-note, нім. Banknote) — різновид паперових грошей, які випускають в обіг емісійні банки. Інша назва — купюра. Регулярна емісія банкнот почалася тоді, коли в обмін на векселі комерсантів банкіри стали видавати позички своїми векселями — банківськими білетами. Банкноти виконували функцію засобу платежу у сфері оптового товарооб­міну; роз­дрібний товарооб­мін обслуговувався монетними грошима. При цьому банкноту міг емітувати будь-який банк. Банкноти, емісії яких регламентувала держава, зʼявилися в Англії (1694 засновано Банк Англії, 1833 його білети стали національними грошима), у Франції (1800–1803), Нідерландах (1814–1830), Прус­сії (1846). По­ступово банкноти залучають у роз­дрібний товарообіг. Класичні банкноти випускали під забезпече­н­ня комерційними векселями й золотом, що робило їх роз­мін­ними на золото й надавало високої стійкості та надійності. Сучасні банкноти після скасува­н­ня золотого стандарту пере­стали роз­мінювати на золото. Звʼязок їх із класичними банкнотами виявляється тільки в тому, що їх випускають на кредитній основі. У сучасній економіці банкноти забезпечують пере­важно резервами іноземної валюти, державними цін­ними паперами, частково комерційними векселями, а також активами країн у Між­народному валютному фонді.

Українські банкноти прикрашені порт­ретами видатних діячів: князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Грушевського, І. Франка, Т. Шевченка, Лесі Українки. Зразком для гривень стали німецькі марки. 1992 в Канаді та Великій Британії було роз­міщене державне замовле­н­ня на друкува­н­ня банкнот номіналом в 1, 2, 5, 10 і 20 гривень (в обіг потрапили не від­разу). В Україні була гіперінфляція, і змінювати тимчасовий купон на по­стійну гривню не було сенсу. 1994 в Києві до­друковані банкноти номіналом 1, 50 і 100 гривень, виконані в новому стилі, але без металевої стрічки, порт­ретного водяного знака, низки інших сучасних захисних елементів. У серпні 1996 уряд вирішив, що ситуація до­зріла для введе­н­ня повноцін­ної національної валюти. Курс купона стабілізувався, що обіцяло певні пер­спективи гривні, яка йшла йому на зміну. Гривневі банкноти почали вводити в обіг у тому ж порядку, в якому вони потрапляли у сховище: першими 2 вересня 1996 були випущені в обіг «старі» (1, 2, 5, 10, 20 гривень) і «напів­нові» (1, 50, 100 гривень) купюри; 1 вересня 1997 — нові банкноти вартістю 1, 2, 5, 10 і 20 гривень. За дизайном і кольоровою гамою вони від­різняються від рівноцін­них купюр попередньої серії, краще захищені від під­робле­н­ня. Проте раніше випущені банкноти залишаються в обігу на рівних правах із новими. Вилуче­н­ня старих гривень від­бувається по­ступово, в міру зносу.