БАПТИЗМА́НСЬКИЙ Вадим Іполитович (05. 11. 1918, Одеса — 17. 03. 1995, Дні­пропетровськ) — інженер-металург. Доктор технічних наук (1962), професор (1963), член-кореспондент НАНУ (1978). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1978), премія РМ СРСР (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (посмертно, 1999). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дні­проп. металург. ін­ститут (1940). Працював на виробництві; від 1945 — у Дні­проп. металург. ін­ституті (нині Нац. металург. академія України): асист., від 1949 — доцент, від 1962 — проф., від 1965 — завідувач кафедри металургії сталі, 1991–95 — радник-консультант. Ви­вчав фіз.-хім. і технол. закономірності конвертор. процесів, роз­робляв нові сталеплав. процеси. Створив нову теорію продува­н­ня металу киснем та інтенсифікації киснево-конвертер. процесу. Роз­робив способи виробництва в конвертерах і двован­них печах ряду високо­якіс. марок сталі, на основі яких 1970 було спроектовано першу в СРСР велику завод. установку без­перерв. виробництва сталі.