Колесник Володимир Андрійович
КОЛЕ́СНИК Володимир Андрійович (07. 09. 1928, Дніпропетровськ — 18. 11. 1997, Торонто, похов. у Києві) — диригент, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік Г. Колесник-Ратушної. Доц. (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1992). Закін. Київську консерваторію (1952; кл. Г. Верьовки), де й викладав 1962–72. Від 1949 — асист. хормейстера, хормейстер, 1953–72 — гол. хормейстер, водночас 1969–72 — директор Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Як хормейстер брав участь у всіх етап. постановках опер: «Богдан Хмельницький» К. Данькевича (1953), «Милана» Г. Майбороди (1957), «Перша весна» Г. Жуковського (1960), «Мамаї» Губаренка (1970; усі — 1-е виконання), «Тарас Бульба» М. Лисенка (1955), «Війна і мир» С. Прокоф’єва (1956), «Лоенґрін» Р. Ваґнера (1958), «Мазепа» П. Чайковського (1962), «Хованщина» (1963) та «Борис Годунов» (1971) М. Мусоргського, «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича (1965), «Чарівна флейта» В.-А. Моцарта (1966), «Аїда» Дж. Верді (1969) та ін., в яких співпрацював з диригентами В. Пірадовим, О. Климовим, В. Тольбою, К. Симеоновим, С. Турчаком. Одночасно диригував і окремими опер. виставами. Започаткував концертні виступи опер. хору, який під його керівництвом, завдяки високому профес. рівню, багатству голосів, хор. культурі став одним із найкращих опер. хорів СРСР. Від 1972 — в Австралії, згодом у США. 1974 виїхав до Канади, де розгорнув активну виконав., пед. та організац. роботу. Від 1976 організовував міжнар. курси хор. диригентів (Торонто, згодом Едмонтон). Від 1978 — засн. і худож. кер. Товариства укр. опери в Канаді, з яким поставив опери «Купало» А. Вахнянина (1979), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1981), «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1984), «Роксолана» Д. Січинського (1991), «Алкід» Д. Бортнянського (1994); влаштовує в найпрестижніших залах Канади та США концерти укр. музики: симф. твори Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Г. Майбороди, Ю. Фіали, кантата-симф. «Кавказ» С. Людкевича. Замовив, виконав та записав ораторії «Неофіти», «Посланіє» (сл. Т. Шевченка) М. Кузана (Париж), «Святий Дніпро» (лібрето С. Майданської) В. Кікти. 1984–96 — худож. кер. Капели бандуристів ім. Т. Шевченка (м. Детройт, США), з якою 1991, 1994 гастролював і в Україні. У зв’язку з підготовкою до святкування 1000-ліття християнства в Україні, 1985–87 організував профес. хор «Тисячоліття», з яким 1988 вперше виконав і записав усі 35 однохор. концертів Д. Бортнянського. Підготував до друку і відредагував Літургію та 12 хор. концертів А. Веделя, які 2000 видав в Едмонтоні. 1976 організував переважно в Едмонтоні щорічні диригент. курси, які відвідували кер. хорів не тільки з Канади. Хор слухачів курсів виконував укр. хор. музику від М. Дилецького і Д. Бортнянського до М. Скорика та В. Губи.
Рекомендована література
- Гамкало І. Концерт хору оперного театру // КіЖ. 1967, 23 листоп.;
- Степовий Ю. Колесники в Чикаґо // Свобода. 1974, 21 лют.;
- Яременко С. Тріумфальний успіх опери «Запорожець за Дунаєм» в Едмонтоні // Свобода. 1983, 9 груд.;
- Дутчак В. Капела ім. Т. Г. Шевченка // Музика. 1991. № 5;
- Семиволос Н. Навколосвітня подорож заради знайомства з Україною // Вісті з України. 1993. № 9;
- Ткач М. Білий фрак для маестро // ЛУ. 1997, 20 листоп.;
- Головащенко М., Федоряченко Д. Відданість рідному мистецтву // Музика. 1998. № 6;
- Гамкало І. Багатогранний талант (до 75-річчя В. А. Колесника) // УК. 2003. № 11–12;
- Його ж. А попрощатися не встиг… (до 80-річчя від дня народж. В. Колесника) // КіЖ. 2008, 19 листоп.