КЛИ́МОВ Олександр Гнатович (31. 08(12. 09). 1898, м. Ку­станай, нині Казах­стан — 22. 06. 1974, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — диригент, педагог. Професор (1938). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1949), Таджицької РСР (1945). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський університет (1925) та музично-драматичний ін­ститут (1928; клас В. Бердяєва). Від 1928 — керівник оперної майстерні при цьому Ін­ституті (1-а по­становка опер «Андріашіада» М. Лисенка, «Хвесько Андибер» В. Золотарьова), водночас від 1929 — в оперному театрі. Керував симфонічними оркестрами: Молдавської (м. Тирасполь, 1931–33; також організатор), Сталінського при обласному радіокомітеті (нині Донецьк, 1933–34), Саратовської філармонії (РФ, 1934–37), Харківської філармонії та оперної студії Консерваторії (1937–40, концертне викона­н­ня опери «Фіделіо» Л. ван Бетговена), Одеської філармонії (1940–41, 1945–48). У 1942–43 — диригент Державного симфонічного оркестру УРСР; 1943–45 — головний диригент Таджицького театру опери та балету (обидва — Душанбе); 1948–54 — директор і професор Київської консерваторії; 1954–61 — головний диригент Київського імені Т. Шевченка, 1961–66 — Ленін­градського імені С. Кірова театрів опери та балету. Викладав також у консерваторіях Саратова, Харкова, Одеси. Серед учнів — І. Блажков, В. Гнєдаш, О. Петровський, О. Міньківський, О. Рябов. На сцені Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка по­ставив опери: «Тарас Бульба» (1955) та «Енеїда» (1959) М. Лисенка, «Руслан і Людмила» М. Глінки, «Війна і мир» С. Прокофʼєва (диплом 1-го ступеня Всесоюзного фестивалю музичних театрів у Москві, 1957; обидві — 1956), «Сільська честь» П. Масканьї, «Паяци» Р. Леонкавал­ло (обидві — 1957), «Лоенґрін» Р. Ваґнера (1958), «Перша весна» Г. Жуковського (1960, 1-е викона­н­ня).