Баранов Віктор Федорович

Визначення і загальна характеристика

БАРА́НОВ Віктор Федорович (14. 10. 1950, с. Кривуші, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 30. 07. 2014, Київ) — письмен­ник. Заслужений діяч мистецтв України (2006). Член НСПУ (1983). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2012). Премія ім. В. Чумака ж. «Ранок» (1988). Закін. Київський університет (1974). Працював слюсарем (1968– 69), у видавництвах: «Дні­про» (1974– 75 — ред.), «Радянський письмен­ник» (1975–79 — ред.), «Молодь» (1982–84 — зав. редакції), «Основи» (1995 — гол. ред.), гол. ред. гуморист. тижневика «Веселі вісті» (1998– 2001). Заст. гол. ред. ж. «Київ», чл. президії та ради НСПУ (від 2001), віце-президент товариства «Україна–Румунія» (від 2000). Поет. стиль Б. — образно-медитаційний. У проз. творах він осмислював морал. де­градацію особистості внаслідок конформізму та слабкодухості. Окремі твори Б. пере­кладено болгар., груз., латв., рос., словац., таджиц. мовами. Б. пере­клав українською мовою вірші та прозу багатьох письмен­ників Молдови та Румунії. Серед них — М. Емінеску, Дж. Кошбук, Т. Арґезі, Л. Блаґа, Ф. Няґу, Н. Стенеску, Л. Даміан, Г. Вієру, П. Боцу, І. Друце та ін. Ви­ступав у пресі з публіцистичними, мистецтво­знав., літ.-крит. ста­т­тями та гуморист. творами. Автор пісен­них текс­тів.

Тв.: Народже­н­ня полумʼя. 1978; Вічний двигун. 1980; У середу рано. 1981; Пере­ступаючи поріг. 1985; Жоржини в маминім саду. 1986; Смуга біла, смуга чорна. 1988; Презент. 1989; Поворожи на вранішній зорі. 2001; Притула. 2003 (усі — Київ).

Літ.: Мушкетик Ю. Для чого нам поети? // ЛУ. 2002, 3 січ.; Мироненко І. Поворожи на зірці в міському тупику // Березіль. 2002. № 3–4.

Я. М. Орос

Завантажити статтю