Баранов Віктор Федорович
БАРА́НОВ Віктор Федорович (14. 10. 1950, с. Кривуші, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 30. 07. 2014, Київ) — письменник. Заслужений діяч мистецтв України (2006). Член НСПУ (1983). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2012). Премія ім. В. Чумака ж. «Ранок» (1988). Закін. Київський університет (1974). Працював слюсарем (1968– 69), у видавництвах: «Дніпро» (1974– 75 — ред.), «Радянський письменник» (1975–79 — ред.), «Молодь» (1982–84 — зав. редакції), «Основи» (1995 — гол. ред.), гол. ред. гуморист. тижневика «Веселі вісті» (1998– 2001). Заст. гол. ред. ж. «Київ», чл. президії та ради НСПУ (від 2001), віце-президент товариства «Україна–Румунія» (від 2000). Поет. стиль Б. — образно-медитаційний. У проз. творах він осмислював морал. деградацію особистості внаслідок конформізму та слабкодухості. Окремі твори Б. перекладено болгар., груз., латв., рос., словац., таджиц. мовами. Б. переклав українською мовою вірші та прозу багатьох письменників Молдови та Румунії. Серед них — М. Емінеску, Дж. Кошбук, Т. Арґезі, Л. Блаґа, Ф. Няґу, Н. Стенеску, Л. Даміан, Г. Вієру, П. Боцу, І. Друце та ін. Виступав у пресі з публіцистичними, мистецтвознав., літ.-крит. статтями та гуморист. творами. Автор пісенних текстів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Народження полум’я. 1978; Вічний двигун. 1980; У середу рано. 1981; Переступаючи поріг. 1985; Жоржини в маминім саду. 1986; Смуга біла, смуга чорна. 1988; Презент. 1989; Поворожи на вранішній зорі. 2001; Притула. 2003 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Мушкетик Ю. Для чого нам поети? // ЛУ. 2002, 3 січ.;
- Мироненко І. Поворожи на зірці в міському тупику // Березіль. 2002. № 3–4.
Завантажити статтю
Людина 
