Баранов Микола Андріанович
БАРА́НОВ Микола Андріанович (30. 04(13. 05). 1909, м. Дебальцеве, нині Донец. обл. — 24. 07. 1981, Донецьк) — скульптор. Член СХУ (1948). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. худож. інститут (1934; викл. Б. Яковлєв, П. Мітковіцер, О. Шовкуненко). Працював у Краматорську (1934– 35), Донец. худож.-вироб. комбінаті (1946–81). Автор станкової та монумент. скульптури. Художник реаліст. напрямку, розробляв тему шахтарської праці та її трудівників. Від 1937 — учасник респ. та обл. виставок. Персон. — Донецьк (1971).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Мати й дитина» (1937), «Кріпильник Денисенко» (1948), «Знатний шахтар Жуков» (1950), «Знатний коваль Донбасу Романенко» (1951), «Перед зміною» (1956), «Т. Шевченко», «Шахтар М. Бичков» (обидва — 1964); пам’ятники — С. Кірову (колгосп ім. Кірова Ставроп. краю, 1965); воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни (м. Дебальцеве); загиблим воїнам 9-ї стрілец. дивізії (1967, с. Володимирівка); воїнам, які загинули у концентрац. таборах (1968, м. Волноваха, співавт.); В. Чубарю (1969, м. Краматорськ; усі — Донец. обл.).