БАРАНО́ВСЬКИЙ Ярослав (псевд.: Фіялко, Фіялковський, Лімницький, Макар, Президент; 07. 07. 1906 — 11. 05. 1943, Львів) — політичний і військовий діяч. Доктор права. Член УВО (1921), ОУН (1929). У 1926 засуджений польським судом на 3 р. за революційну діяльність; 1930 ви­їхав до Чехо-Словач­чини і вступив до Карлового університету в Празі. 1934 пере­їхав до Відня. Був активним у студентському житті. 1933–39 — президент, від 1939 — почесний президент Центрального союзу українських студентів. Від 1935 був членом та секретарем Проводу українських націоналістів ОУН, встановлював звʼязки з під­пі­л­лям України. Брав участь у 2-му Великому зборі українських націоналістів у Римі (1939). Один із спів­робітників Є. Коновальця. Під час роз­колу ОУН залишився під проводом голови Проводу українських націоналістів А. Мельника. Автор низки статей у періодиці 20–30-х рр. Убитий за незʼясованих об­ставин.