БАРЗИЛО́ВСЬКИЙ Яків Микола­йович (25. 09 (07. 10). 1845, с. Високе Борзнян. пов. Черніг. губ. — 12. 12. 1928, Київ) — хімік. Доктор хімії (1896), ординар. професор (1873), заслужений професор (1907). Дійс. статський радник (1905). Закін. Черніг. гімназію (1865), природн. від­діл. фіз.-мат. факультету С.-Петербур. університету (1870). Вчителював. Від 1872 — лаборант, від 1880 — приват-доцент, від 1882 — доцент кафедри хімії Університету св. Володимира у Києві. 1886 пере­їхав до С.-Петербурга, де працював у Департаменті землеробства та сільс. промисловості, викладав хімію в 1-му Па­влов. військ. училищі. Одночасно 1886– 89 — приват-доцент С.-Петербур. університету. Від 1891 — в. о. екс­траординар. професор кафедри хімії Університету св. Володимира. Одночасно 1893–95 читав лекції з аналіт. хімії, а також історію хімії на жін. курсах у Києві. Від 1904 — на пенсії. Член Рос. хім. товариства (1873), Київ. товариства природо­знавців. Ви­вчав історію хімії. Досліджував азотисті орган. сполуки. Екс­периментально довів, що не існує реакції між альдегідним киснем та воднем азобензолу, дія альдегід. групи спрямована винятково на азотні атоми азобензолу. Ви­вчав склад деяких кавказ. мінерал. джерел.