Барикін Володимир Олександрович
БАРИ́КІН Володимир Олександрович (Барыкин Владимир Александрович; 02(14). 11. 1879, с. Петрушково Орлов. губ., Росія — 1942, Москва) — російський мікробіолог. Доктор медицини (1906), професор (1915). Закін. Казан. університет (1900). Працював лікарем; від 1905 — зав. Старо-Харбінською бактеріолог. лаб.; 1908–15 — асист., приват-доцент кафедри мікробіології Казан. університету; 1915–22 — професор кафедри мікробіології Ростов. університету; 1921–31 — засн. і дир. Мікробіол. інституту в Москві; 1931–32 — наук. кер. Київ. сан.-бактеріолог. інституту і завідувач кафедри мікробіології Київ. мед. інституту; від 1933 — наук. кер. Центр. інституту епідеміології й мікробіології в Москві. З ім’ям Б. пов’язаний розвиток низки галузей мікробіології, зокрема імунології. У Києві Б. організував мікробіол. відділ у структурі Сан.-бактеріолог. інституту. Програма його діяльності передбачала вивчення загальнотеор., фундам. питань мікробіології. Під його керівництвом відділ розгорнув роботу з вивчення імунітету при висипному тифі, виходячи з концепції його рикетсіозної природи. Вивчалася антигенна структура менінгококів у зв’язку зі спалахом епідемії цереброспінального менінгіту. Серед учнів і продовжувачів справи Б. в Україні був С. Дяченко.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Паратифозные заболевания в Маньчжурии. С.-Петербург, 1906; Чума. Казань, 1911; К характеристике заразной желтухи // ВД. 1921. № 16–20 (співавтор); Сыпной тиф. Ленинград; Москва, 1932 (співавтор); Проблема иммунологической специфичности // Проблемы теор. и практ. медицины. Сб. тр. Москва, 1936.
Рекомендована література
- Дяченко С. С. Владимир Александрович Барыкин (К столетию со дня рожд.) // МКЖ. 1980. Т. 42, № 2.
Завантажити статтю
Людина 
