Барикін Володимир Олександрович

Визначення і загальна характеристика

БАРИ́КІН Володимир Олександрович (Барыкин Владимир Александрович; 02(14). 11. 1879, с. Петрушково Орлов. губ., Росія — 1942, Москва) — російський мікробіо­лог. Доктор медицини (1906), професор (1915). Закін. Казан. університет (1900). Працював лікарем; від 1905 — зав. Старо-Харбінською бактеріолог. лаб.; 1908–15 — асист., приват-доцент кафедри мікробіо­логії Казан. університету; 1915–22 — професор кафедри мікробіо­логії Ростов. університету; 1921–31 — засн. і дир. Мікробіол. ін­ституту в Москві; 1931–32 — наук. кер. Київ. сан.-бактеріолог. ін­ституту і завідувач кафедри мікробіо­логії Київ. мед. ін­ституту; від 1933 — наук. кер. Центр. ін­ституту епідеміології й мікробіо­логії в Москві. З імʼям Б. повʼязаний роз­виток низки галузей мікробіо­логії, зокрема імунології. У Києві Б. організував мікробіол. від­діл у структурі Сан.-бактеріолог. ін­ституту. Про­грама його діяльності перед­бачала ви­вче­н­ня загальнотеор., фундам. питань мікробіо­логії. Під його керівництвом від­діл роз­горнув роботу з ви­вче­н­ня імунітету при висипному тифі, виходячи з концепції його рикетсіозної природи. Ви­вчалася антиген­на структура менінгококів у звʼязку зі спалахом епідемії церебро­спінального менінгіту. Серед учнів і продовжувачів справи Б. в Україні був С. Дяченко.

Пр.: Паратифозные заболевания в Маньчжурии. С.-Петербург, 1906; Чума. Казань, 1911; К характеристике заразной желтухи // ВД. 1921. № 16–20 (спів­автор); Сыпной тиф. Ленин­град; Москва, 1932 (спів­автор); Про­блема им­мунологической специфичности // Про­блемы теор. и практ. медицины. Сб. тр. Москва, 1936.

Літ.: Дяченко С. С. Владимир Александрович Барыкин (К столетию со дня рожд.) // МКЖ. 1980. Т. 42, № 2.

В. П. Широбоков

Завантажити статтю