Баришівка
БА́РИШІВКА — селище міського типу Київської області, райцентр. Знаходиться на р. Трубіж (бас. Дніпра), за 66 км на Пд. Сх. від Києва. Залізнична ст. Площа 13 км2. Насел. 11 178 осіб (2001, складає 105,6 % до 1989): 94 % — українці, 4,7 % — росіяни, 0,5 % — білоруси, 0,8 % — євреї, поляки та ін. Вперше Б. згадується 1125–26 як городище Баруч. 1603 — Баришовське, 1630 — м. Баришове. 1630 насел. міста брало участь у повстанні Т. Трясила проти поляків. 1649 було сформовано Баришів. сотню, яка увійшла до складу Переяслав. козачого полку. 1661–63 місто окупов. польс. військами. Від 1731 вважалося військ. поселенням, від 1775 належало полковнику І. Сулимі. 1843 і 1844 місто відвідував Т. Шевченко (за місц. матеріалами написав поему «Розрита могила»). У січні 1918 сюди увійшов полк В. Примакова, витіснивши війська ЦР, у березні того ж року — нім. війська, а в грудні — війська Директорії. У лютому 1919 захопили частини більшов. армії, у серпні — денікінці, в грудні в Б. було встановл. рад. владу. 1921– 22 Б. — осередок діяльності неокласиків (М. Зерова, О. Бурґгарда, В. Петрова). 1932 було створ. Баришів. МТС (нині ВАТ), що обслуговувала 32 колгоспи. Від вересня 1941 до вересня 1943 Б. окупов. фашист. військами. Від 1958 — смт. У Б. функціонують: комерц.-пром. колективне підприємство «Блискавка» (випускає застібки для одягу та взуття) з дочір. підприємствами «Барс» (випускає фурнітуру) та «Елегант» (шкіргалантерея), ВАТ «Баришів. молокозавод», ЗАТ «Баришів. шкірзавод», держ. підприємство «Баришів. ветсанзавод» (виробництво м’ясо-кістк. борошна), ТОВ «Лад-М» (ковбасні вироби), ТОВ «Євро» (виготовлення твердого сиру «Мацерелла»), торг. дім «Вітал» (швейні вироби), Трубіж. упр. осушувал. систем та ін. Є 2 заг.-осв. та муз. шк., центр позашкільної роботи «Мрія», 2 дитсадки, ДЮСШ, б-ка, спорткомплекс «Прогрес». Мед. допомогу надають центр. рай. лікарня, рай. поліклініка. Працюють центр. рай. аптека й санепідемстанція. При рай. Будинку культури діють 7 нар. колективів худож. самодіяльності (два хорових, нар. танцю «Пролісок», бального танцю, оркестр нар. інструментів, духовий оркестр, нар. театр. колектив). Створ. 2 музеї — Баришівський історико-краєзнавчий музей та Баришівський музей Тараса Шевченка. Виходить г. «Баришівські вісті». Працюють відділ. 5-ти банків. Є православ. храм. Серед видат. уродженців Б.: церк. проповідник і перекладач А. Братановський, д-ри філол. н. П. Колесник, В. і Г. Недільні, д-р тех. н. Д. Рабкін, художники-графіки І. та С. Бутники, поет О. Сорока, поет, д-р мед. н. Ф. Тишко.
Фотоілюстрації
