БАСАРА́Б Василь Стефанович (25. 05. 1932, с. Жукове, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл.) — прозаїк, поет, пере­кладач. Член НСПУ (1970). Лауреат обл. літ. премій ім. Д. Вакарова (1970) та ім. Ф. Потушняка (1994), обл. журналіст. премії ім. О. Борканюка (1985). Закін. Ужгород. університет (1957). Працював у газетах «Советское Закарпатье» (1958–59); «Молодь Закарпа­т­тя»: відп. секр. (1960–63); «Ленінська молодь»: кор. у Закарп. обл. (1963–66); у респ. видавництві «Карпати»: ст. ред. та зав. редакції худож. літ-ри (1967–77); від 1991 — ред. від­ділу літ-ри в «Новинах Закарпа­т­тя». Був за­ступник голови обл. організації СПУ (1970–83), керував обл. літобʼ­єдн. ім. Д. Вакарова(1981–87). Друкується від 1965. Б. — письмен­ник своєрід. світобаче­н­ня, характерного саме для тієї частини України, де він народився й живе. Автор низки повістей, новел, балад, поет. збірок. У його літ. записі ви­дано книжки закарп. фольклору «Дванадцять братів» (1972) і «Казки одного села» (1979; обидві — Ужгород). Пере­кладає поезії з рос., осетин., угор., словац., чес. мов.