Батіг Микола Іванович
БАТІ́Г Микола Іванович (26. 11. 1922, с. Кугаїв, нині Пустомитівського р-ну Львівської обл. — 2008, Львів) — графік, мистецтвознавець. Чоловік Емілії, батько Романа Батогів. Член НСХУ (1944). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закінчив Львівську художньо-промислову школу (1944; викл. М. Бутович, В. Баляс, С. Ґебус-Баранецька) та філологічний факультет Львівського університету (1958). У 1945–47 — екскурсовод, 1950 — науковий співробітник, 1951–67 — завідувач відділу давнього мистецтва Львівського держ. музею українського мистецтва; 1968–72 і 1992–95 — відповідальний секретар Львівської організації СХУ. Від 1995 — старший науковий співробітник Національного музею у Львові. Брав участь в обласних виставках СХУ від 1945. Автор низки статей у виданнях «Митці радянського Львова» (Л., 1968), «Історія українського мистецтва» (т. 4, кн. 1, 2, К., 1970), «Вовківська земля» (Л., 1990); публікацій про творчість О. Кульчицької, Я. Чайки, О. Куриласа та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Бідні діти» (1945), «Придорожний хрест» (1946); обкладинки до книжок «Завтра» О. Баркової (Л., 1962), «В наймах у Мельпомени» М. Рудницького (К., 1963).
- Основні праці
- Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. Л., 1957; Галицький станковий живопис 14–18 ст. у збірках Державного музею українського мистецтва у Львові // Мат. з етнографії та мистецтвознавства. К., 1961. Вип. 4; Дмитро Крвавич. К., 1968; Екслібриси Івана Крислача. Л., 1999; Білі сторінки в історії Національного музею у Львові // Літопис Нац. музею у Львові. 2000. № 1; 2001. № 2.
Рекомендована література
- Жеплинська О. Він належить до патріархів музейної справи // ОМ. 2008. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
