Колисков Йосип Якович
КО́ЛИЧЕВ Йосип Якович (справж. — Сіркес; 03(16). 05. 1904, Одеса — 05. 01. 1973, Москва) — поет. Член СП СРСР (1934). Навч. в Одес. ІНО. Друкувався від 1920. Від 1922 належав до літ. гуртка «Потоки Жовтня», друкувався у його альманасі «Потоки Октября». 1929 переїхав до Москви, швидко опанувавши актуал. на той час теми. Перша його зб. «Книга стихов» (Москва; Ленинград, 1930) присвяч. природі і людям Бессарабії; друга — «У Черного моря» (Москва, 1935) — боротьбі з франц. окупац. військами в Одесі 1918–19; поеми «Щорс» (ж. «Октябрь», 1938, № 11; окреме вид. — Москва, 1940) та «Олеко Дундич» (Москва, 1942; 1956) — командирам Червоної армії. Написав низку популяр. пісень для Червонопрапор. ансамблю пісні і танцю Рад. армії, музику для яких створив О. Александров: «Святое ленинское знамя», «Песня о Советской армии», «Поэма об Украине» («Шепчу шевченковские строки…», 1943), «Эшелон за эшелоном» та ін. Переклав низку творів євр. поетів (зб. «Из еврейских поэтов», 1935), С. Стальського, Я. Купали. Став прототипом поета Никифора Ляпіса-Трубецького у романі «Двенадцать стульев» І. Ільфа та Є. Петрова (1928).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Пулеметная лента: Песни. 1938; До самого солнца. 1938; Наша земля: Стихи и песни. 1955; Закаты и рассветы: Лирика. 1957; Избранное: Стихи, песни, поэмы. 1958; Закон весны: Новые стихи. 1962; Музыка цвета. 1965; Память зрения. 1967; Тобой дышу. 1969; Корни и кроны. 1973; Избранная лирика. 1974 (усі — Москва).
Завантажити статтю
Людина 
