КО́ЛИЧЕВ Йосип Якович (справжнє — Сіркес; 03(16). 05. 1904, Одеса — 05. 01. 1973, Москва) — поет. Член СП СРСР (1934). На­вчався в Одеському ін­ституті народного господарства. Друкувався від 1920. Від 1922 належав до літературного гуртка «Потоки Жовтня», друкувався у його аль­манасі «Потоки Октября». 1929 пере­їхав до Москви, швидко опа­нувавши актуальні на той час теми. Перша його збірка «Книга стихов» (Москва; Ленин­град, 1930) при­свячена природі і людям Бес­сарабії; друга — «У Черного моря» (Мос­ква, 1935) — боротьбі з французькими окупаційними військами в Одесі 1918–19; поеми «Щорс» (журнал «Октябрь», 1938, № 11; окреме ви­да­н­ня — Мос­к­ва, 1940) та «Олеко Дундич» (Мос­к­ва, 1942; 1956) — командирам Чер­воної армії. Написав низку популярних пісень для Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю Радянської армії, музику для яких створив О. Александров: «Святое ленин­ское знамя», «Песня о Советской армии», «Поэма об Украине» («Ше­п­чу шевченковские строки…», 1943), «Эшелон за эшело­ном» та ін. Пере­клав низку творів єврейських поетів (збірка «Из еврейских поэ­тов», 1935), С. Стальського, Я. Купали. Став прототипом поета Никифора Ляпіса-Трубець­ко­го у романі «Двенадцать стульев» І. Ільфа та Є. Петрова (1928).