Александров Олександр Васильович
АЛЕКСА́НДРОВ Олександр Васильович (Александров Александр Васильевич; 01(13). 04. 1883, с. Плахіно, нині Рязан. обл., РФ — 08. 07. 1946, Берлін, похов. у Москві) — російський композитор, педагог і хоровий диригент. Народний артист СРСР (1937). Сталін. премії (1942, 1946). Доктор мистецтвознавства (1940), генерал-майор. Батько Б. Александрова. Закін. Моск. консерваторію (1913, кл. композиції; 1916, кл. співу), від 1918 — її викл. (від 1922 — проф.). Працював хормейстером Моск. камер. театру (1922–28), диригентом Держ. хор. капели (1926–30). 1928 створив і очолив Ансамбль пісні і танцю Рад. Армії (нині його імені), в репертуарі якого звучала і укр. музика. Автор музики держ. гімну СРСР (1943) та РФ (2000). А. належать обробка «Заповіту» Т. Шевченка на музику Г. Гладкого (1938) для чол. хору а капела та «Поема про Україну» («Шепчу шевченковские строки...», слова О. Количева, 1943) для соліста й хору з оркестром, у якій використано мелодію пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» Д. Крижанівського, обробки укр. нар. пісень «Сусідка», «Розпрягайте, хлопці, коні», «Ой хмелю». Серед відомих пісень композитора — «Священная война» (слова В. Лебедєва-Кумача).
Рекомендована література
- Поляновский Г. А. Александр Васильевич Александров. Москва, 1983.
Завантажити статтю
Людина 
