Білоус Володимир Іванович
БІЛОУ́С Володимир Іванович (22. 01. 1948, с. Оболонь Оболон., нині Семенів. р-ну Полтав. обл. — 28. 12. 2003, Полтава) — скульптор. Заслужений художник України (2001). Член НСХУ (1979). Обл. комсомол. премія ім. П. Артеменка (1978). Закін. Миргород. керам. технікум (1968; викл. Л. Статкевич, Т. Мірошниченко) та Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1973; викл. І. Якунін, В. Борисенко, Д. Крвавич, З. Флінта). 1975–77 — художник творчої лаб. Полтав. фарфор. заводу; 1977–91 — скульптор Полтав. худож.-вироб. комбінату; 1991– 98 — гол. художник Полтав. фарфор. заводу; від 1998 — викладач, доцент кафедри образотвор. мистецтва Полтав. тех. університету. Осн. напрями творчості — монум. та декор. скульптура. Учасник міських (від 1970), всеукр. (від 1974), зарубіж. (м. Велико-Тирново, Болгарія, 1976; м. Лос-Анджелес, США, 1977; м. Кошалін, Польща, 1980) виставок. Твори зберігаються у Полтав. краєзнав. музеї, Літ.-мемор. музеї Панаса Мирного у Полтаві, Держ. музеї-заповіднику «Поле Полтавської битви», Полтав. ХМ (галереї мистецтв), фондах Дирекції худож. виставок, Міністерства культури і мистецтв України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — Т. Шевченкові (1989, м. Гребінка Полтав. обл., арх. О. Охріменко), «Загиблим лікарям та медсестрам Полтавської обласної лікарні для психічно хворих людей» (1989, арх. Є. Ширай), «Загиблим українським козакам» (1995, у співавт., арх. В. Шевченко; обидва — у Полтаві), поетові В. Самійленку (1995, с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл., арх. В. Вадимов), «Жертвам Чорнобильської катастрофи» (1996, арх. М. Юхименко), вченому Ю. Кондратюку (1997, арх. М. Калінін; обидва — у Полтаві); мемор. дошки А. Макаренкові, Ю. Кондратюку, В. Сухомлинському, В. Верховинцю (всі — на будівлях Полтав. пед. університету, 1982); пам’ят. знаки — академік М. Остроградському (1986, с. Пашенівка Козельщин. р-ну Полтав. обл., арх. Ф. Квас), М. Грушевському (2001, смт Гоголеве Полтав. обл.); Т. Шевченку (2002, смт Кобеляки Полтав. обл.; обидва — арх. Е. Ширай); фігурна композиція «Архістратиг Михаїл» (1999, Полтава, у співавт., арх. В. Шевченко); порцелян. статуетки — «Псло і Ворскла» (1977), «Віночок», «Журавка», «На Івана Купала» (всі — 1992).