Коліух Дмитро Вікторович

КОЛІУ́Х Дмитро Вікторович (1880, с. Ро­­сош Остроз. пов. Волин. губ., за ін. даними — містечко Роз­сош Острогоз. пов. Воронез. губ., Росія — ?) — ко­оперативний і громадсько-політичний діяч. Системат. освіти не отримав. Зай­­мався кооп. діяльністю, зокрема від 1907 — керівник пред­ставництва Моск. союзу спожив. ко­­­оперативів у Києві; згодом — ін­структор-ревізор у Катеринослав., Київ. і Волин. губ.; учасник і організатор кооп. нарад і зʼїз­дів у Москві, Він­ниці, Києві; автор багатьох публікацій у кооп. ви­да­н­нях. 1913 ініціював створе­н­ня Укр. кооп. союзу. 1917–20 — голова правлі­н­ня найбільшого укр. кооп. обʼ­єд­на­н­ня «Дні­­­просоюз». 1917 вступив до УСДРП, у березні того ж року обраний чл. Ради обʼ­єд­наних громад. організацій Києва, головою Київ. міського продовол. комітету. Від листопада 1917 — товариш Ген. секр. продовол. справ; від 2(15) січня 1918 — Ген. секр. (згодом — Міністр) продовол. справ УНР. У березні 1918 через роз­біжності з керівництвом УНР щодо по­ставок продовольства до країн Четвертного союзу (згідно з Брест. мирним до­­говором) подав у від­ставку. Ма­­теріально допомагав багатьом діячам укр. культури (Лесю Курбасу, К. Стеценку, Я. Степовому, П. Тичині та ін.), яких утримував у штаті «Дні­просоюзу». Від 1920 — за­ступник голови правлі­н­ня «Вукооп­спілки»; деякий час також очолював «Укрзовніш­торг»; від 1924 — чл. правлі­н­ня Всеукр. кооп. банку. 8 листопада 1930 заарешт., 1931 у справі Укр. нац. центру засудж. до 3-х р. засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Казах­стані, де й помер 1937–38.

Завантажити статтю