БА́КУЛЬ Валентин Микола­йович (29. 07(11. 08). 1908, с. Чернишiвка, нині у складі с. Слобода Немирів. р-ну Вiнн. обл. — 05. 06. 1978, Київ) — фахівець у галузi твердих сплавів і надтвердих матеріалів. АН СРСР присудила Б. за видатні заслуги вчену ступінь д-р тех. н. (1967). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968). Ломонос. премія 2-го ступеня (1963). Герой Соц. Праці (1962). Закін. Всесоюз. заоч. політех. ін­ститут (1950). У 30-х рр. роз­робив ряд нових марок твердих сплавiв спец. класу й нові кон­струкції твердо­сплав. iнструменту для машин. ударно-обертового бурі­н­ня. Працював нач. КБ Всесоюз. НДІ вугі­л­ля в Харкові (від 1932); нач. від­ділу екс­перим. заводу № 3 «Союзтвердо­сплав» (від 1933); нач. від­ділу й цеху Харків. станко-інструмент. заводу (від 1937); 1941–44, коли завод було еваку­йов. на Урал (завод № 186), Б. очолив осн. мех. цех; 1944–49 — нач. екс­перим. цеху і гол. кон­структор цього ж заводу (перейм. у «Гідро­привід»); нач. Харків. філіалу «Твердо­сплаву» (до 1956); дир. дослід. заводу й нач. «Укртвердо­сплаву» (до 1961). Засн. і дир. (1961– 77) Iн-ту надтвердих матерiалiв АНУ, який від 1990 носить його iмʼя. Під його керівництвом у 1961– 62 роз­роблено пром. технологiю виробництва синтет. алмазiв, створено апаратуру високого тиску й устаткува­н­ня для цього виробництва. 1962–77 синтезовано кубічний нітрид бору (КНБ), нові композити на основі алмазу і КНБ (славутич, ісміт, дисміт та ін.). 1969 організував ви­да­н­ня та був ред. зб. «Синтетические алмазы» (від 1972 — ж. «Сверхтвердые материалы»). Автор 342 наук. праць, зокрема 91 винаходу.