Балаж Бела

Визначення і загальна характеристика

БА́ЛАЖ Бела (Balázs Béla; справж. — Герберт Бауер; Herbert Bauer; 04. 08. 1884, м. Сеґед, Угорщина — 17. 05. 1949, Будапешт) — угорський письмен­ник, теоретик кіно. Доктор філософії. Писав угор., нім., рос. мовами. Закін. Будапешт. університет (1907). 1931–45 жив у СРСР. Автор реаліст, романів «Isten tenyerén» («На долоні Бога», 1922), «Lehetetlen emberek» («Неможливі люди», 1930), присвяч. про­блемам інтелігенції, повісті «Карлусь Брун­нер» (1937, російською мовою; 1938 - угор.; укр. перекл. М. Пригари, X., 1939), зб. новел «Barátság» («Дружба», 1942), зб. віршів «Tábortűz mellett» («Біля вогнища», 1940), «Repülj szavam» («Лети, моє слово», 1944; обидві — Москва), драм «Mozart» («Моцарт», 1938), «Наzatérés» («Поверне­н­ня», 1941) — про трагічну долю художника в бурж. су­спільстві, роману «Álmodó ifjúság» («Юність мрійника», Будапешт, 1946), лібрето до опери Б. Бартока «А kékszakállú herсeg vára» («Замок герцога Синя Борода», 1910), кіносценаріїв, низки праць із теорії кіно («А látható ember» («Видима людина»), 1924; «A film szelleme» («Дух кіно»), 1929 та ін.). В Угорщині встановлено держ. премію ім. Б. Балажа в галузі кінемато­графії. У ста­т­тях «Люто змагаємося» та «Нові фільми — нове від­чу­т­тя життя» (обидві — 1933), у кн. «Дух фильма» (1935, роз­діл «Социалистический реализм») роз­глянув кіно­стрічки «Іван» і «Земля» О. Довженка. Згадки про фільми О. Довженка є і в його кн. «Кино. Становление и суть нового искус­ства» (1968). Обидві книги ви­йшли в Москві.

Літ: G. Bxlxny. Magyarság, Emberség. Budapest, 1959; /. Nemeskbirty. Balázs Béla Filmesztétikája // A Film. Budapest, 1961; M. Szabolcsi. Balázs Béla // Arcképek a magyar szocalista irodalomből. Budapest, 1967; Мегела I. Багато­гран­ність обдарова­н­ня // Всесвіт. 1984. № 8.

І. П. Мегела

Завантажити статтю