Коллонтай Олександра Михайлівна
КОЛЛОНТА́Й Олександра Михайлівна (19(31). 03. 1872, С.-Петербург — 09. 03. 1952, Москва) — більшовицька діячка, дипломат. Походила з козацько-дворянського роду Домонтовичів із Чернігівщини. Отримала домашню освіту. Від 1890-х рр. брала участь у соціалістському русі. Після революційних подій 1905–07 виїхала за кордон, співпрацювала із соціал-демократичними партіями й організаціями низки європейських країн. 1915 приєдналася до більшовиків. Після Лютневої революції 1917 повернулася до Петрограда (нині С.-Петербург). Вела активну більшовицьку агітацію серед робітників, солдат і матросів, закликала до збройного повстання, пропагувала ідеали «вільного кохання» (перебувала у цивільному шлюбі із П. Дибенком). У жовтні 1917 стала наркомом державної опіки РСФРР, 1918 на знак протесту проти підписання Брестського мирного договору залишила посаду. Від 1919 — начальник політвідділу Задніпровської дивізії Червоної армії, нарком пропаганди й агітації Кримської РСР. За наполяганням В. Леніна призначена наркомом пропаганди та агітації УСРР. Напередодні вступу до Києва військ С. Петлюри виїхала до РСФРР. Від 1920 — завідувач жіночого відділу ЦК РКП(б). Входила до так званої робочої опозиції, представники якої вимагали передати управління народним господарством професійним спілкам. Перша у світі жінка-посол: 1923–26 і 1927–30 — у Норвегії, 1926–27 — у Мексиці, 1930–45 — у Швеції. Член радянської делегації у Лізі Націй, 1944 — посередниця у переговорах щодо виходу Фінляндії з війни. На її честь названо малу планету, низку вулиць у містах СРСР.
Рекомендована література
- Иткина А. М. Революционер, трибун, дипломат. Москва, 1964;
- Петров В. П., Воробйова Т. В. Діяльність О. М. Коллонтай на Україні і в Криму // УІЖ. 1982. № 4;
- Папакін Г. В. Нові архівні документи про діяльність О. М. Коллонтай на Україні (лютий–вересень 1919 р.) // Арх. України. 1986. № 5;
- Олесин М. Первая в мире: Биогр. очерк об А. М. Коллонтай. Москва, 1990.
Завантажити статтю
