Безкоровайний Василь Васильович

Визначення і загальна характеристика

БЕЗКОРОВА́ЙНИЙ Василь Васильович (12. 01. 1880, Тернопіль — 05. 03. 1966, Буффало, США) — композитор, диригент і піаніст. Батько Н. Безкоровайної-Стецьків. Закін. Львівський університет (1908) та Львів. консерваторію (1907; кл. диригування М. Солтиса, С. Невядомського). 1908–10 викладав у Вищому муз. інституті й водночас в Академ. гімназії у Львові, диригент Львів. «Бояна», згодом працював учителем г-зій у Тарнуві (Польща, 1910–11) та Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1911–13), де організував і був диригентом хору «Боян». Від 1914 — в Тернополі: вчитель укр. гімназії, диригент хору «Боян». 1919 арешт. польс. владою і ув’язнений у Стшалкові побл. Каліша. Повернувшись до Тернополя, організував філію Вищого муз. інституту, де викладав. 1921 співпрацював із Драм. театром на чолі з М. Крушельницьким. Після загострення нац. взаємин у Польщі 1929 переведений до Золочева, де заснував філію Вищого муз. інституту, смичк. і дух. оркестр, драм. гурток. Після звільнення з посади 1935 повернувся до Тернополя. Виступав як піаніст- акомпаніатор із хорами на Шевченків. концертах, у Тернополі — на вечорах, присвяч. М. Лисенкові, М. Леонтовичеві, І. Франкові, Лесі Українці та ін. 1938 переїхав до Львова, де під час нім. окупації керував церк. хором. 1944–49 жив і працював в Австрії (м. Габльонц), куди виїхав з театром В. Блавацького як театрал. бібліотекар. Організував укр. церк. хор, брав участь в укр. концерт. житті. 1949 емігрував до США. У Буффало керував мішаним хором Укр. конгресового комітету, давав уроки гри на фортепіано, акомпанував на концертах, продовжував писати музику. Музика Б. ґрунтується на укр. нар.-пісен. мелодиці. 1992 Н. Безкоровайна-Стецьків передала твори Б. і значну частину архіву до Терноп. краєзнав. музею.

Завантажити статтю