БЄЛЯ́ЄВ Валерій Іванович (14. 10. 1931, м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ — 28. 03. 1999, Севастополь) — океано­граф, геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1969), академік НАНУ (1988). Закін. Моск. університет (1954), де і працював ст. н. с. (1956-59); в Ін­ституті приклад. геофізики АН СРСР (1959–63); у Мор. гідрофіз. ін­ституті НАНУ (Севастополь): заст. дир. з наук роботи (1963–73), завідувач від­ділу (1981–92, від 1998); в Ін­ституті біо­логії пд. морів АН УРСР (1973–81 — завідувач від­ділу); голова Крим. від­діл. НАНУ (1992–95); спів­роб. Президії НАНУ (1995–98). Досліджував матем. моделюва­н­ня в галузі фізики атмо­сфери й океану; матем. моделі складних екол. систем, про­блеми моделюва­н­ня в екології. Наукові праці стосуються теор. про­блем метеорології та океано­графії. Під його керівництвом збудовані моделі екосистем пелагіалі і шельфу Чорного м., його сірководневої зони тощо.