БИСТРЯКО́В Віктор Петрович (07. 01. 1943, м. Ніколаєвськ-на-Амурі Хабаров. краю, РФ — 25. 11. 2021, Київ) — графік і живописець. Чоловік В. Бистрякової. Член НСХУ (1974). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Закін. Київський художній ін­ститут (1972; викл. Т. Лящук і С. Грош), де і працював від 1973: викл., професор (від 1993). Осн. жанри — плакат, рисунок і станк. живопис. Творчості Б. притаман­ні фігуративне начало з тяжі­н­ням до реаліст. манери письма, яскравість кольорової гами. У плакатах Б. пере­важає культурол. («Рафаель Санті», 1970; «Григорій Сковорода», 1972) і укр. патріотично-публіцистична тематика («Любіть Україну», «26. 04. 86 р. Чорнобиль», 1989; «Знай і ви­вчай історію свого народу», 1990). У царині станк. живопису — картини «Львівські мотиви» (1988), «Т. Г. Шевченко», «Катерина» (обидві — 1989), «Ніч під Різдво» (1992), «Велике свято», «Падають яблука», «Сині коні», «В сауні», «Ранок» (усі — 1994), «Від­лига», «Рожева диня» (обидві — 1995), «Соняшники на жовтому тлі», «Сухі соняшники», «Червоні яблука», «Горобчик» (усі — 1996). Серед плакатів м «Хортиця» (1989), «Іван Богун», «Бабин Яр» (обидва — 1991). Учасник між­нар. ви­ставок у Німеч­чині, Польщі, Канаді. Персон. — у Києві (1981, 1995, 1997–99, 2003), Львові, Івано-Франківську, Тернополі (усі — 1981), Сан-Франциско (США, 1988), Ерланґені (Німеч­чина, 1996). Твори зберігаються у ХМ України, Пере­яслав-Хмельн. істор. музеї, Ізмаїл. картин. галереї.