Битицьке городище
БИ́ТИЦЬКЕ ГОРОДИ́ЩЕ — археологічна пам’ятка, єдине укріплене поселення волинцівськоі культури, ототожнюваної з сіверянами. Знаходиться в Сум. р-ні Сум. обл. Вирізняється за топографією (високий останець корінного берега р. Псел), розмірами (понад 7 га), фортифікацією, складом знахідок. Досліджено бл. 6000 м2. У здобутих матеріалах (понад 60 жител, бл. 250 метал. виробів, 2 скарби прикрас та знарядь праці тощо) виразно фіксується співіснування двох етнічно різних (слов’яни та тюрки), з різними госп. укладами та побут. звичками (землероби та кочовики), груп мешканців Б. г. Датується від серед. 8 ст., занепало на межі 8–9 ст.
Рекомендована література
- Сухобоков О. В., Вознесенская Г. А., Приймак В. В. Клад орудий труда и украшений с Битицкого городища // Древние славяне и Киевская Русь. К., 1989;
- Сухобоков О. В. Дніпровське лісостепове Лівобережжя у VIII–XIII ст. К., 1992;
- Сухобоков О. В., Юренко С. П. Новое в изучении памятников волынцевского типа // Славянская археология: этногенез, расселение и духовная культура славян. Москва, 1993.