Коломієць Іван Гаврилович
КОЛОМІ́ЄЦЬ Іван Гаврилович (17(30). 06. 1903, с. Голєнка, нині Амур. обл., РФ — 24. 09. 1962, м. Томськ, РФ) — історик. Походив із родини селян-переселенців з Чернігівщини. Кандидат історичних наук (1941). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. університет (1935). Працював на виробництві (1923–25); перебував на військ. (1925–29) і держ. (1929–31) службах; 1936–37 — заступник директора з наукової роботи Дніпроп. істор. музею. 1937 репрес., однак через 2 р. реабілітований. 1939–41 викладав у Дніпроп. гірн. інституті; 1946–48 — завідувач кафедри заг. історії, водночас 1947 — в. о. декана істор.-філол. факультету Ужгород. університету; від 1948 — у Томському університеті: 1957–59 — завідувач кафедри заг. історії, 1961–62 — доцент кафедри нової та новіт. історії. Досліджував проблеми соц.-екон. розвитку Закарпаття у 15–19 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Боротьба південно-західних руських князів проти експансії угорських феодалів ХІ–ХІІІ ст. // Наук. зап. Ужгород. університету. 1949. Т. 2; Очерки по истории Закарпатья: В 2 ч. Пряшев, 1955. Ч. 1; Томск, 1959. Ч. 2; Социально-экономические отношения и общественное движение в Закарпатье во второй половине ХІХ столетия: В 2 т. Томск, 1961–62.
Рекомендована література
- Рудловчак О. Видатний дослідник історії Закарпаття // Дукля. 1963. № 1;
- Фенич В. І. «Покровський закарпатської історіографії». Місце і роль Івана Гавриловича Коломійця у вивченні історії Закарпаття (1903–1962 рр.) // Наук. вісн. Ужгород. університету. Сер. Історія. 2008. Вип. 20.
Завантажити статтю
Людина 
