Кольорові метали
Визначення і загальна характеристика
КОЛЬОРО́ВI МЕТА́ЛИ — технічна назва всіх металів і їхніх сплавів, крім заліза та заліза сплавів. Їхні властивості визначаються особливістю атом. будови. Умовно К. м. поділяють на: легкі (алюміній, титан, магній), важкі (мідь, цинк, нікель, олово, свинець; застосовують у машинобудуванні), дорогоцінні (золото, срібло, платина; використовують переважно в ювелір. промисловості), лужні (калій, натрій, літій), лужноземел. (кальцій, барій, стронцій; застосовують у хімії), рідкісні важкі (кадмій, вольфрам, молібден, манган, кобальт, ванадій, вісмут; сплавляють з важкими). Більшість з них мають високу електропровідність (срібло, мідь, золото, алюміній). Корозійностійкими є золото, хром, ніобій, тантал, свинець. За т-рою плавлення К. м. поділяють на легко- (цинк, свинець, кадмій, вісмут, олово), середньо- (мідь) та тугоплавкі (титан, хром, ванадій, цирконій). Їх класифікують також за міцністю. В Україні вiдомi родовища руд алюмiнiю, мiдi, свинцю та цинку, нiкелю та кобальту, ртутi та сурми, а також перспективнi рудопрояви вiсмуту та молiбдену. Родовища руд алюмiнiю представлено бокситами низької якостi, які повʼязанi з латерит. корою вивiтрювання кристалiч. порiд УЩ. Розвiданi поклади бокситів знаходяться у Серед. Приднiпровʼї. На Закарпатті, зокрема у Берегів. рудному р-нi, розташ. значнi ресурси алунитiв, які можуть бути використанi для отримання глинозему, сiрчаної кислоти, сульфату калiю та сiрчанокислих солей алюмiнiю. Осн. резерв глинозем. виробництва — нефелiн. сiєнiти Октябр. рудного поля в Приазовʼї, запаси яких оцiнюють в бл. 2,9 млрд т. Родовища руд мiдi зосередженi, в основному, у Волин. мiдноруд. р-нi, де вони приурочені до пiзньодокембрiй. трапової формацiєї. Гол. рудний мiнерал Волин. мідноруд. р-ну — самородна мiдь виключно високої чистоти (99,5 %); домiшки представлені срiблом i золотом. Подiбнi родовища вiдомі в провiнцiї Верх. Озера у США. Потенцiйно мiдноносні теригеннi формацiї, які в iстор. минулому були джерелом мiдi, виявлено у Приднiстровʼї (нижньодевон.), Донбасi (нижньоперм.) i Прикарпаттi (палеогенова). Родовища руд свинцю та цинку найрозповсюдженiші на Закарпаттi та в Донец. регiонi. У Берегів. рудному р-ні також залягають руди багатi на золото та срiбло. Їх почали розробляти ще у середньовіччі. Вони генетично повʼязанi з кайнозой. вулканiзмом, представленi крутопадаючими та протяж. жилами i мiнералiз. зонами потуж. до 20 м. У окремих родовищах верхнi горизонти складено баритом. Якiсть рудних концентратiв висока, особливо свинцевих, якi вмiщують до 35 г/т золота i до 620 г/т срiбла. На Донеччині видобувають свинцево-цинк. руди (переважно бiднi). Вони залягають в осад. товщах, що облямовують солянi штоки та розповсюджуються на глиб. до 900 м. Перспективними є стратиформне свинцеве та цинк. зруденiння в осад. товщах сх. схилу УЩ. Подібні родовища — Лайсваль i Ваесбо в Швецiї. У Серед. Приднiпровʼї та Побужжі розвідано родовища руд нiкелю та кобальту, які повʼязанi з корою вивiтрювання ультраоснов. порiд. З них виготовляють феронiкель. У 1990-х рр. на Волинi в деференцiй. масивах габро-перидотитiв вiдкрито кобальт-мiдно-нiкелевi сульфiднi руди з золотом i металами платин. групи. Родовища руд ртутi та сурми знаходяться у Донбасi, в прирозлом. териген. формацiях Горлiв. антиклiналi, де вони приурочені до низькотемператур. гiдротермалiтів. Перше родовище, Микитiв., побл. м. Горлівка Донец. обл. вiдкрите 1879 гiрн. iнж. А. Мiненковим. Дрiбнi ртутнi родовища, які не розробляють, також вiдомi в Закарпаттi. Остан. часом у Волин. i Середньоприднiпров. р-нах УЩ виявлено рудопрояви молiбдену та вiсмуту. У Волин. р-нi комплексне вiсмут-молiбден. зруденiння прилягає до унiкал. Пержан. рiдкіснометалевого рудного поля. У Серед. Приднiпровʼї, в родовищах Солонян. рудного поля пром. молiбденiт. мiнералiзацiя є супутною золоторудній. Видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють К. м. підприємства кольорової металургії.
Літ.: Геологія і корисні копалини: Атлас. К., 2001; Гурский Д. С., Есипчук К. Е., Калинин В. И. и др. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины: В 2 т. К.; Л., 2005–06.
Л. С. Галецький, С. В. Нечаєв
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
