КОЛЬОРО́ВI МЕТА́ЛИ — технічна назва всіх металів і їхніх сплавів, крім заліза та заліза сплавів. Їхні властивості визна­чаються особливістю атомної будо­ви. Умовно К. м. поділяють на: легкі (алюміній, титан, магній), важ­кі (мідь, цинк, нікель, олово, свинець; за­стосовують у машино­­будуван­ні), дорогоцін­ні (золото, срібло, платина; використовують пере­важно в ювелірній промисловості), лужні (калій, натрій, літій), лужноземельних (кальцій, барій, строн­­цій; за­стосовують у хімії), рідкісні важкі (кадмій, вольфрам, молібден, манган, кобальт, вана­дій, вісмут; сплавляють з важкими). Більшість з них мають високу електро­провід­ність (срібло, мідь, золото, алюміній). Корозій­но­стійкими є золото, хром, ніобій, тантал, свинець. За температурою плав­ле­н­ня К. м. поділяють на легкоплавкі (цинк, свинець, кадмій, вісмут, олово), середньоплавкі (мідь) та туго­плавкі (титан, хром, ванадій, цир­коній). Їх класифікують також за міцністю. В Україні вiдомi родови­ща руд алюмiнiю, мiдi, свинцю та цинку, нiкелю та кобальту, рту­тi та сурми, а також перспек­тивнi рудо­прояви вiсмуту та мо­лiбдену. Родовища руд алю­мi­нiю пред­ставлено бокситами низь­кої якостi, які повʼязанi з латеритною корою вивiтрюва­н­ня крис­талічних порiд Українського щита. Роз­вi­данi покла­ди бокситів знаходяться у Середньому Приднi­провʼї. На Закарпат­ті, зо­крема у Берегівському рудному ра­йоні, роз­ташовані значнi ресурси алуни­тiв, які можуть бути викори­станi для отрима­н­ня глинозему, сiр­чаної кислоти, сульфату калiю та сiрчанокислих солей алюмiнiю. Основний резерв глиноземного виробництва — нефелiнові сiєнiти Октябрського руд­ного поля в Приазовʼї, запаси яких оцiнюють в близько 2,9 млрд т. Родо­вища руд мiдi зосередженi, в основному, у Волинському мiднорудному ра­йоні, де вони приурочені до пiзньо­докембрiйських трапової фор­мацiєї. Головний рудний мiнерал Волинського міднорудного ра­йону — самородна мiдь виключно високої чистоти (99,5 %); домiшки пред­ставле­­ні срiблом i золотом. Подiбнi ро­­до­вища вiдомі в провiнцiї Верх­нього Озера у США. Потенцiйно мiдно­но­­сні териген­нi формацiї, які в iсторичному минулому були джерелом мiдi, виявлено у Приднiстровʼї (нижньодевонська), Донбасi (нижньо­пермська) i Прикарпат­тi (палеогено­ва). Родовища руд свинцю та цин­ку найрозпо­всюдженiші на За­карпат­тi та в Донецькому регiонi. У Берегівському рудному ра­йоні також заля­гають руди багатi на золото та срiбло. Їх почали роз­робляти ще у середньовіч­чі. Вони генетично повʼязанi з кайнозойським вулка­нiз­мом, пред­ставленi крутопадаю­чи­ми та протяжними жилами i мiне­ралiзованими зонами потужності до 20 м. У окре­мих родовищах верх­нi гори­зонти складено баритом. Якiсть рудних концентратiв висока, особливо свинцевих, якi вмi­щу­ють до 35 г/т золота i до 620 г/т срiбла. На Донеч­чині видобувають свинцево-цинкові руди (пере­­важно бiднi). Вони залягають в осадових товщах, що облямовують солянi штоки та роз­по­всюджу­ють­ся на глибину до 900 м. Перспек­тивними є стратиформне свинцеве та цинкове зруденi­н­ня в осадвих товщах східного схилу Українського щита. Подібні ро­довища — Лайсваль i Ваесбо в Швецiї. У Середньому Приднi­провʼї та Побуж­жі роз­ві­дано родовища руд нiкелю та кобальту, які повʼя­занi з корою вивiтрюва­н­ня ультра­основних порiд. З них виготовляють феронiкель. У 1990-х роках на Во­ли­нi в деференцiйних масивах габро-перидотитiв вiдкрито кобальт-мiдно-нiкелевi сульфiднi руди з золотом i металами платинової групи. Родовища руд ртутi та сурми знаходяться у Донбасi, в прироз­ломових териген­них формацiях Горлiвської антиклiналi, де вони приурочені до низькотемпературних гiдро­тер­малiтів. Перше родовище, Мики­тівське, по­близу м. Горлівка Донецької області вiдкрите 1879 гірничим інженером А. Мiнен­ковим. Дрiбнi ртутнi родовища, які не роз­робляють, також вiдо­мi в Закарпат­тi. Остан­нім часом у Во­линському i Середньо­приднi­провському ра­йонах УЩ виявлено рудо­прояви молiб­дену та вiсмуту. У Волинському ра­йоні ком­плексне вiсмут-молiбден­не зру­денi­н­ня прилягає до унiкального Пержанського рiдкіснометалевого руд­ного поля. У Середньому Прид­нi­­провʼї, в родовищах Солонянського руд­ного поля промислового молiбденiту мiне­ра­лiзацiя є супутною золоторудній. Видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють К. м. під­приємства кольорової металургії.