Кольорові метали

КОЛЬОРО́ВI МЕТА́ЛИ — технічна назва всіх металів і їхніх сплавів, крім заліза та заліза сплавів. Їхні властивості визна­чаються особливістю атом. будо­ви. Умовно К. м. поділяють на: легкі (алюміній, титан, магній), важ­кі (мідь, цинк, нікель, олово, свинець; за­стосовують у машино­­будуван­ні), дорогоцін­ні (золото, срібло, платина; використовують пере­важно в ювелір. промисловості), лужні (калій, натрій, літій), лужноземел. (кальцій, барій, строн­­цій; за­стосовують у хімії), рідкісні важкі (кадмій, вольфрам, молібден, манган, кобальт, вана­дій, вісмут; сплавляють з важкими). Більшість з них мають високу електро­провід­ність (срібло, мідь, золото, алюміній). Корозій­но­стійкими є золото, хром, ніобій, тантал, свинець. За т-рою плав­ле­н­ня К. м. поділяють на легко- (цинк, свинець, кадмій, вісмут, олово), середньо- (мідь) та туго­плавкі (титан, хром, ванадій, цир­коній). Їх класифікують також за міцністю. В Україні вiдомi родови­ща руд алюмiнiю, мiдi, свинцю та цинку, нiкелю та кобальту, рту­тi та сурми, а також перспек­тивнi рудо­прояви вiсмуту та мо­лiбдену. Родовища руд алю­мi­нiю пред­ставлено бокситами низь­кої якостi, які повʼязанi з ла­терит. корою вивiтрюва­н­ня крис­талiч. порiд УЩ. Роз­вi­данi покла­ди бокситів знаходяться у Серед. Приднi­провʼї. На Закарпат­ті, зо­крема у Берегів. рудному р-нi, роз­таш. значнi ресурси алуни­тiв, які можуть бути викори­станi для отрима­н­ня глинозему, сiр­чаної кислоти, сульфату калiю та сiрчанокислих солей алюмiнiю. Осн. резерв глинозем. виробництва — нефелiн. сiєнiти Октябр. руд­ного поля в Приазовʼї, запаси яких оцiнюють в бл. 2,9 млрд т. Родо­вища руд мiдi зосередженi, в основному, у Волин. мiдноруд. р-нi, де вони приурочені до пiзньо­докембрiй. трапової фор­мацiєї. Гол. рудний мiнерал Волин. мідноруд. р-ну — самородна мiдь виключно високої чистоти (99,5 %); домiшки пред­ставле­­ні срiблом i золотом. Подiбнi ро­­до­вища вiдомі в провiнцiї Верх. Озера у США. Потенцiйно мiдно­но­­сні териген­нi формацiї, які в iстор. минулому були джерелом мiдi, виявлено у Приднiстровʼї (нижньодевон.), Донбасi (нижньо­перм.) i Прикарпат­тi (палеогено­ва). Родовища руд свинцю та цин­ку найрозпо­всюдженiші на За­карпат­тi та в Донец. регiонi. У Берегів. рудному р-ні також заля­гають руди багатi на золото та срiбло. Їх почали роз­робляти ще у середньовіч­чі. Вони генетично повʼязанi з кайнозой. вулка­нiз­мом, пред­ставленi крутопадаю­чи­ми та протяж. жилами i мiне­ралiз. зонами потуж. до 20 м. У окре­мих родовищах верх­нi гори­зонти складено баритом. Якiсть рудних концентратiв висока, особливо свинцевих, якi вмi­щу­ють до 35 г/т золота i до 620 г/т срiбла. На Донеч­чині видобувають свинцево-цинк. руди (пере­­важно бiднi). Вони залягають в осад. товщах, що облямовують солянi штоки та роз­по­всюджу­ють­ся на глиб. до 900 м. Перспек­тивними є стратиформне свинцеве та цинк. зруденi­н­ня в осад. товщах сх. схилу УЩ. Подібні ро­довища — Лайсваль i Ваесбо в Швецiї. У Серед. Приднi­провʼї та Побуж­жі роз­ві­дано родовища руд нiкелю та кобальту, які повʼя­занi з корою вивiтрюва­н­ня ультра­основ. порiд. З них виготовляють феронiкель. У 1990-х рр. на Во­ли­нi в деференцiй. масивах габро-перидотитiв вiдкрито кобальт-мiдно-нiкелевi сульфiднi руди з золотом i металами платин. групи. Родовища руд ртутi та сурми знаходяться у Донбасi, в прироз­лом. териген. формацiях Горлiв. антиклiналi, де вони приурочені до низькотемператур. гiдро­тер­малiтів. Перше родовище, Мики­тiв., побл. м. Горлівка Донец. обл. вiдкрите 1879 гiрн. iнж. А. Мiнен­ковим. Дрiбнi ртутнi родовища, які не роз­робляють, також вiдо­мi в Закарпат­тi. Остан. часом у Во­лин. i Середньо­приднi­пров. р-нах УЩ виявлено рудо­прояви молiб­дену та вiсмуту. У Волин. р-нi ком­плексне вiсмут-молiбден. зру­денi­н­ня прилягає до унiкал. Пержан. рiдкіснометалевого руд­ного поля. У Серед. Прид­нi­­провʼї, в родовищах Солонян. руд­ного поля пром. молiбденiт. мiне­ра­лiзацiя є супутною золоторудній. Видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють К. м. під­приємства кольорової металургії.

Завантажити статтю