Кольцов Михайло Юхимович

КОЛЬЦО́В Михайло Юхимович (справж. — Фрідлянд; 31. 05(12. 06). 1898, Київ — 02. 02. 1940, за ін. даними — 04. 04. 1942, Москва) — радянський публіцист. Брат Б. Єфи­­мова. Член-кореспондент АН СРСР (1938). Член та кер. іноз. відділу СП СРСР. Депутат ВР РРФСР (від 1938). Державні нагороди СРСР. Закін. реал. училище у м. Білосток (Поль­­ща, 1915), Психоневрол. інститут у Петрограді (нині С.-Петербург, 1917). Від поч. 1917 — дописувач петрогр. часописів, 1919 працював у редакц.-видавн. від­­ділі Київ. військ. округу, редагував г. «Театр», 1920 — зав. агітац.-літ. відділу РОСТА на пд. України. Друкувався від 1916. Дебютував зб. нарисів і фейлетонів «Петлюровщина» (1921), часто виступав із сатир. матеріалами політ. характеру. 1922–38 — спів­роб. г. «Правда» (Москва), під час війни 1936–39 в Іспанії направлений туди як кореспондент газети і одночасно був неглас. політ. представником влади СРСР при респ. уряді (проводив лінію Й. Сталіна у міжнар. робітн. русі, у публікаціях дискредитував «троцькістів», звинувачуючи їх у фашизмі тощо). В Іспанії брав активну участь у подіях як організатор опору за­­колоту. 1936–37 К. опублікував у г. «Правда» серію нарисів, що стали основою кн. «Испанский дневник» (Москва, 1938), в якій про легал. частину своєї роботи розповів від першої особи, а про таємну — як діяльність мексикан. комуніста М. Мартінеса. У грудні 1938 відкликаний з Іспанії і заарешт. за підозрою у шпигунстві на користь Великої Британії. 1 лютого 1940 засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1954. К. — автор бл. 2-х тис. газет. статей на актуал. теми внутр. та зовн. політики СРСР, упродовж 1928–36 тричі виходили багатотомні зібр. його творів. Один із засн. і ред. (1927–38) сатир. журналів «Огонек», «Чудак», «Крокодил». Організатор журн.-газет. об’єдн., у якому розпочав вид. серій «Жизнь замечательных людей», «Литературное наследство» тощо. Низку нарисів присвятив В. Леніну, зокрема «Последний рейс», «Жена. Сестра...», «Человек из будущего» (усі — 1924), «Январские дни» (1925), а також Ф. Дзер­жинському, М. Горькому, А. Луначарському, М. Островському, А. Барбюсу та ін. У Києві його ім’ям названо бульвар; на будинку у Москві, де пра­­цював К., встановлено мемор. дошку.

Завантажити статтю