АВАЛІА́НІ Симон Лукич (27. 03. 1881, м. Кутаїсі, Грузія — 11. 08. 1922, Тбілісі) — історик, бібліо­граф. Закін. Кутаїс. гімназію (1900) та Новорос. університет (Одеса, 1904). Учителював в Одесі. 1909 подав до захисту магістер. дис. «Крестьянский во­прос в Закавказье», яку Моск. університет від­значив премією ім. Ю. Самаріна. Тоді ж його обрано приват-доцентом Новорос. університету. За радикал. на­строї не­вдовзі звільнено з університету. Працював у гімназіях та училищах Одеси, редагував ж. «Южный ко­оператор» (1913–16). Згодом викладав у Петро­град. (1916–18) і Тбіліс. (1919–21) університетах. Видав в Одесі три томи дослідж. «Крестьянский во­прос в Закавказье» (1912–14), 4-й і 5-й т. ви­йшли в Тбілісі (1920, 1986). Був дійс. чл. Одес. бібліогр. товариства при Новорос. університеті. За­ймався описом публікацій з аграр. пита­н­ня в Рос. державі. Автор «Библио­графического указателя юбилейной литературы о крепостном праве и крестьянской реформе. 1861 — 11 фев. 1911» (1911) і «Библио­графического указателя литературы по истории крепостного права, крестьянскому и аграрному во­просу, пере­селенскому делу и землеустройству» (1914).