Комарне

КОМА́РНЕ  — місто Городоцького району Львівської області. Знаходиться на р. Верещиця (притока Дністра), за 45 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та за 4 км від залізнич. ст. Комарне-Бучали. Площа 7,3 км². Насел. 3994 особи (2001, складає 100,5 % до 1989), переважно українці. Тер. міста була заселена ще наприкінці 3 тис. до н. е., про що свідчать археол. розкопки, проведені 1936. Постійне поселення тут виникло в 12–13 ст., коли навколишні землі входили до складу Звенигород. уділ. князівства. Давнє К. із замком знаходилося на Лисій горі. 1240 його вщент зруйнувала орда хана Батия. Відбудовували місто на о-ві, що утворився з нанесеного намулу. У 1340-х рр. у складі Галиц. князівства К. захопила Польща. 1473 польс. королем Казимиром IV Яґеллончиком на­­дано Маґдебур. право. Упродовж століть К. належало польс. магнатам Я. Мелецькому, Я. Ос­­тророгу, Вишневецьким, Огінсь­ким, від 1816 — Лянцкоронсь­­ким. 18 вересня 1768 на міському ринку страчено 4-х гайдамаків зі Смілянщини. Після 1-го поділу Польщі 1772 відійшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угор­щина). Від 2-ї пол. 19 ст. — повіт. центр. У австр. часи в К. розвивалося виробництво полотна, працювала суконна ф-ка. 1875 при­­буток від торгівлі фруктами склав 12 тис. злотих. Водночас діяло 10 маслобоєнь. 1908 зведено цегел. завод (3 млн шт. цегли на рік). Під час 1-ї світової вій­ни від кін. серпня 1914 до червня 1915 місто контролювали рос. війська. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 — у складі ЗУНР, 1919–39 — Польщі. 1578 мешкало 435, 1901 — 5779, 1931 — 5600 (2500 українців, 800 поляків, 2300 євреїв) осіб. 21 вересня 1939 зайняте рад. війсь­ками. Від 1 листопада 1939 — у складі УРСР. 1940–59 — райцентр. Від кін. червня 1941 до 27 липня 1944 — під нім.-фа­­шист. окупацією; входило до Ген. губ. К. згадується у Кресовій книзі справедливих. До серед. 1950-х рр. діяли загони ОУН–УПА. Жит. зазнали сталін. репресій. 1939 тут мешкало бл. 5,6 тис., 1959 — 3,2 тис., 1979 — 3,6 тис., 1989 — 4 тис., 1998 — 3,9 тис. осіб. Нині гол. пром. об’єктами міста є Комарнів. лінійно-вироб. упр. магістрал. газопроводів «Львівтрансгаз» і Комарнів. газопромисел «Львівгазвидобування». У К. — заг.-осв. школа, 2 дошкіл. заклади; дит. художня та муз. школи, Нар. дім, б-ка; 2 поліклініки, лікарня; відділ. 3-х банків. Діють пра­­вославна та греко-катол. реліг. громади. Пам’ятки архітектури: костел св. Дороти (1600), костел Різдва Богородиці (1656), де­­рев’яна Свято-Михайлів. цер­ква та дзвіниця (1754), церква св. апостолів Петра і Павла (1848, 1927–29), ка­м’яна Свято-Михай­лів. церква (1910). Збе­реглися оборонні рови та вали (1524; 1672). Встановлено погруддя І. Франка. Серед видат. уроджен­ців — мистецтвознавець, історик Й. Пеленський, письмен­ниця, пе­рекладачка, економіст М. Галун-Блак, майстриня декор.-ужитк. мистецтва О. Іваночко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю