Адміністративно-територіальна одиниця
АДМІНІСТРАТИ́ВНО-ТЕРИТОРІА́ЛЬНА ОДИНИ́ЦЯ — частина єдиної території країни, що є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів державної влади й органів місцевого самоврядування. За географічними ознаками адміністративно-територіальні одиниці України поділяють на населені пункти і регіони. Населений пункт — одиниця комплексно заселеної території України, що склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в передбаченому законом порядку.
Населені пункти поділяють на сільські й міські. До перших належать села і селища, до других — міста (до 2023 — міста й селища міського типу). Розрізняють міста загальнодержавного (Київ і Севастополь), республіканського (в АР Крим), обласного й районного значення. Не кожний населений пункт є самостійною одиницею. Сільради нерідко складаються з кількох населених пунктів, що перебувають під юрисдикцією єдиної для них територіальної громади та органів місцевого самоврядування, які та громада обрала. Великі міста поділяються на певні райони. Населені пункти, що здійснюють функції адміністративного управління щодо інших поселень, розміщених на території спільної одиниці адміністративного поділу (краю, області, району, села тощо) називаються адміністративними центрами. Демографічна і соціальна структура, особливості зайнятості населення, транспортна система, склад будинків, споруд цих населених пунктів визначаються їхніми функціями адміністративних центрів.
До регіонів належать: АР Крим, області, райони. АР Крим — складова частина України. Відповідно до Конституції України їй надано право на автономію. Область — великий регіон, що характеризується певною цілісністю і самодостатністю економічного та соціального розвитку, а також місцевими особливостями й традиціями. Згідно з Конституцією до складу України входять 24 області. До областей входять райони, міста обласного значення, міста районного значення, міські ради обласного значення, ради районного значення. Район — невеликий регіон з агропромисловим характером економіки, транспортною, інформаційною та іншою соціальною інфраструктурою, спрямованою на забезпечення зв’язку між сільськими й міськими населеними пунктами, що входять до нього як самостійні територіальні одиниці.Див. також: Адміністративно-територіальний поділ України.