Аерономія

АЕРОНО́МІЯ (від аеро… і ...номія) — наука про верх­ню атмо­сферу планет. А. роз­вивається на стику метеорології, фізики та хімії плазми, гідродинаміки, термодинаміки й радіофізики. Предметом А. є взаємодія косміч. промі­н­ня (насамперед соняч.) з атмо­сферами планет. Швидкий роз­виток А. повʼязаний з можливістю без­посередньо ви­вчати фіз. процеси у навколозем. і між­планет. просторі, яку забезпечила сучасна космічна техніка. А. ви­вчає роз­поділ температури, густину і склад нейтрал. частинок атмо­сфери та профіль електрон. концентрації за висотою в іоно­сфері Землі; природу поляр. сяйв; досліджує рух зарядж. частинок у магніт. полі Землі і фіз. процеси, що зумовлюють утворе­н­ня радіац. поясів Землі; геомагнітні збуре­н­ня; світність атмо­сфери тощо. В Україні дослідж. у галузі А. проводять науковці Гол. астроном. обсерваторії, Радіоастроном. ін­ституту, Ін­ституту іоно­сфери НАНУ, Київ. та Харків. університетів, Антаркт. наук. центру, Укр. гід­ро­метеорол. НДІ Держ­ком­гід­ро­мету та НАНУ (Київ).

Літ.: Николя М. Аэрономия / Пер. с англ. Москва, 1964; Антонов А. В., Мень А. В. Ис­следования поглощения радиоволн в ионо­сфере радиоастрономическим поляризацион­ным методом. Х., 1974; Уит­тен Р., Попов И. Основы аэрономии / Пер. с англ. Ленин­град, 1977; Маров М. Я. Введение в планетную аэрономию. Б. м., 1987; Данилов А. Д. Популярная аэрономия. Ленин­град, 1989; Блиох П. В., Николенко А. П., Филип­пов Ю. Ф. Глобальные электромагнитные резонансы в полости Земля-ионо­сфера. К., 1997; Маров М. Я. Методы механики в задачах аэрономии. Москва, 1997.

А. К. Юхимук

Завантажити статтю