АЙЗЕНШТО́К Ієремія Якович (20. 02(04. 03). 1900, Єлисавет­град, нині Кірово­град — 07. 06. 1980, Ленін­град, нині С.-Петербург) — літературо­знавець. Кандидат філологічних наук (1935). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. ІНО (1921). Працював н. с. і наук. секр. Ін­ституту Т. Шевченка (Харків, 1926– 31), викладав у ВНЗах, від поч. 30-х рр. — в Ін­ституті рос. літ-ри в Ленін­граді. Праці з історії укр. і рос. літ-р 19 ст., укр.-рос. літ. звʼязків, текс­тології від­значаються широким викори­ста­н­ням джерел. матеріалу і скрупульозністю аналізу. Автор дослідж. про творчість Г. Квітки-Основʼяненка, Є. Гребінки, статей про І. Франка, М. Коцюбинського, І. Манжуру. Під­готував перше повне, коментоване вид. «Щоден­ника» Т. Шевченка (під на­звою «Дневник», 1925), кілька ви­дань творів поета в рос. перекл., досліджував пита­н­ня текс­тології, звʼязки Т. Шевченка з рос. літ-рою і визв. рухом у Росії. А. брав участь у під­готовці ви­дань творів М. Гоголя, Г. Успенського, М. Чернишевського, М. Некрасова, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основʼяненка, І. Манжури, М. Коцюбинського, І. Франка, В. Вин­ниченка. Кілька публікацій присвятив історії цензури. Через тривожну су­спільно-політ. атмо­сферу в Україні А. пере­їхав до Ленін­града, проте зберіг інтерес до ви­вче­н­ня укр. літ-ри.