Академія

АКАДЕ́МІЯ (грец. Ακαδήμεια – назва садів поблизу Афін, присвячених міфічному героєві Академові) – назва наукових установ і товариств загального або спеціального (у певній галузі знань, наприклад, медицини, сільського господарства, мистецтва тощо) характеру; назва деяких вищих навчальних закладів (напр., Нац. академія оборони України). Первісно – філос. школа, яку заснував Платон бл. 387 до н. е. Існувала до 529 н. е. Слово «А.» в назві наук. установ чи навч. закладів передбачає найвищий фах. рівень. А. називали гол. ВНЗ (в Україні – Острозька А. та Києво-Могилян. А.) і товариства вчених. Поштовхом для заснування А. в епоху Ренесансу стало пожвавлення інтересу до філософії Платона: бл. 1440 К. Медічі відкрив т. зв. Платонівську А. у Флоренції (існувала до 1521), яку невдовзі очолив відомий перекл. і коментатор Платона М. Фічіні. Особл. значення для розвитку італ. мови та збереження її чистоти мала засн. у 1582 флорентійська А. della Crusca («А. висівок»), названа так тому, що ставила перед собою завдання очищати мову, як борошно від висівок. Саме вона стала зразком для французької А., засн. кардиналом Рішельє (1635). Виникають А. і в ін. країнах Європи, дедалі більше пов’язуючи свою діяльність із природознав. науками. Так, 1575 засн. А. матем. наук у Мадриді, 1603 – А. Лінчеї в Італії, 1660 – Лондон. Королів. Товариство, 1666 – Париз. академія природничих наук тощо. В Україні неформал. статус перших нац. А. мали НТШ у Львові та Укр. наук. товариство в Києві. 14 листопада 1918 гетьман П. Скоропадський затвердив Закон Укр. держави про заснування УАН (нині Академія наук України національна). До проголошення в серпні 1991 незалежності України у різний час діяли також Укр. держ. АМ у Києві (1917–22, від 1998 – Академія образотворчого мистецтва і архітектури національна), Укр. с.-г. А. (1954–92), А. будівництва і архітектури УРСР (1956– 64). Укр. науковці в діаспорі створили Українську вільну академію наук. У СРСР поняття «А.» було закріплене (крім А. наук союз. республік) лише за союз. наук. установами (АН СРСР, АМН СРСР, АМ СРСР, АПН СРСР, ВАСГНІЛ). З усіх галуз. А. тільки ВАСГНІЛ мала в своєму складі Пд. відділ. в Києві, до ін. галуз. А. входили тільки деякі вчені УРСР. Назву А. мали навч. заклади союз. підпорядкування в Москві, переважно військ. та парт. (А. МВС СРСР, А. сусп. наук при ЦК КПРС тощо). Лише з проголошенням Україною незалежності почала формуватися розгалуж. система укр. А. – вищих наук. установ. Нині згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (від 1 груд. 1998) діє НАНУ як вища держ. самоврядна наук. установа, що організовує і здійснює фундам. та прикладні дослідж. з найважливіших проблем природн., тех. і гуманітар. наук; галузеві АН – Академія аграрних наук українська; Академія медичних наук України; Академія педагогічних наук України; Академія правових наук України; Академія мистецтв України. Крім держ. АН, в Україні після 1991 постала велика кількість громадських АН різного характеру. Деякі з них (напр., Академія наук вищої школи України) за своїм наук. потенціалом не поступаються держ. А. Назву «А.» перебрала також значна кількість ВНЗів: Дніпроп. металург. А., Донбас. А. будівництва і архітектури, Терноп. А. нар. господарства тощо. Проте мас. перейменування інститутів на А. чи університети часто відбувалося на догоду амбіціям місц. влад. еліт і далеко не завжди супроводжувалося реал. піднесенням рівня навч. процесу. Богословські А. діють при УПЦ КП, УГКЦ, УПЦ МП.

М. В. Стріха

завантажити статтю