Антропогенний ландшафт

АНТРОПОГЕ́ННИЙ ЛАНДША́ФТ – місцевість, змінена діяльністю людини в процесі виконання нею соціально-економічних функцій та використання певних технологій природокористування. А. л. — наслідок антропоген. змін ландшафтів. У результаті різних видів природокористування змінюються властивості ландшафтів та їхня морфол. структура. У різних природ. зонах ступінь і спрямованість госп. освоєння ландшафтів України неоднакові. Так, інтенсивне освоєння Лісостепу почалося у 16 ст., а більша частина тер. Українського Полісся зазнала значних антропоген. змін лише у 19 ст. Унаслідок цього виникли різні природно-антропогенні (ландшафтно-техногенні) комплекси з новими функціями та якостями. У процесі с.-г. виробництва сформувались агроландшафтні комплекси (природно-землеробські, природно-меліоративні та природно-пасовищні). Бл. 80 % земел. фонду країни припадає на с.-г. природокористування. Землероб. вплив найбільше проявляється через меліорації різних видів, зокрема осушувал. меліорації та зрошування. Майже всі еродовані землі країни охоплені лісомеліорацією. Лісогосп. вплив проявляється, з одного боку, у скороченні площ лісів (пересічна лісистість країни — 14,1 %), з другого — у створенні лісокультур. ландшафтів, лісопарків, зелених зон тощо. Ландшафти промислові формуються локально, зокрема у Донец., Дніпроп., Запоріз. та ін. областях. При повній рекультивації порушених ландшафтів формуються вторинні культурні ландшафти з агропром., рекреац. та природоохорон. комплексами. Водогосп., гідро- й теплоенергет. вплив проявляється не лише у зміні структури природно-територіальних комплексів, а й середовища великих природно-госп. регіонів. Так, водосховищами Дніпров. каскаду затоплено бл. 718 тис. га, до 10 % їхньої площі — мілководдя глибиною до 2 м. Значні зміни ландшафтів спричинює також рекреац. діяльність. Антропогенні зміни ландшафтів мають прямий або опосередков. характер, прогресивну чи регресивну спрямованість щодо їхньої продуктивності й виконання ландшафтами соц.-екон. функцій, бувають зворотними та незворотними. У А. л. значних змін зазнали рослинність і тваринний світ, ґрунти та мікрорельєф; мало змінилися геол. фундамент та осн. риси клімату.

Характерні елементи А. л.: госп. угіддя, насел. пункти, пром. споруди, шляхи, антропогенні форми рельєфу (канали, терикони тощо). За ступенем зміненості і характером впливу людини розрізняють змінені, порушені й перетворені ландшафти. У зміненому ландшафті антропогенна діяльність позначилася на окремих компонентах, зокрема біоті та морфол. структурі комплексу. Ландшафт, що зазнав інтенсив. нераціон. госп. впливу (селі та зсуви, спричин. діяльністю людини, знищення лісів і розорювання крутих схилів, суцільна забудова тощо), називається порушеним, деградованим. У перетвореному ландшафті природні компоненти і зв’язки між ними змінено цілеспрямовано, ці зміни науково обґрунтовані системою інж., меліорат., природоохорон. та організац. заходів. Серед останніх вирізняють культурні ландшафти, свідомо змінені людиною для задоволення своїх потреб; вони перебувають під наглядом людини. За соц.-екон. функціями розрізняють такі осн. види А. л.: міський (формується в процесі створення та функціонування міст), сільсько-, лісо-, водогосподарський, промисловий, признач. для забудови, рекреаційний, заповідний. В Україні, у зв’язку зі значним освоєнням території, ландшафти переважно антропогенні. Вони та їхні модифікації сформувалися в процесі тривалого використання території країни для землеробства, внаслідок пром., міськ., теплоенергет., рекреац. та ін. впливу. Ступінь сумарного впливу цих чинників на ландшафт — коефіцієнт антропоген. перетвореності (КАП) — залежить від площі, зайнятої окремими видами природокористування в регіоні, рангу й глибини перетворюв. впливу на ландшафт, складності його морфол. структури. Ступінь госп. перетворення ландшафтів регіону прямо залежить від площі, зайнятої окремими видами природокористування, та індексу глибини його впливу. В Україні КАП обчислюється для регіон. ландшафт. одиниць: фіз.-геогр. р-нів, областей і країв. Середні величини КАП для зони мішаних лісів становлять 5,10–6,93, лісостепової — 7,48, степової — 6,48, Укр. Карпат — 5,01 і Крим. гір — 4,78. Спрямованість госп. перетворювання ландшафтів знач. мірою визначається їхніми природ. відмінностями в зонал. і провінц. аспектах. А. л. є об’єктами рац. використання й охорони, оскільки виконують ресурсовідновлюв. функції та є складовими довкілля, впливають на нього через зміни в газ. складі атмосфери, забруднення поверхневих і підзем. вод, ґрунтів та ін.

Літ.: Денисик Г. І. Антропогенні ландшафти правобережної України. В., 1998; Шищенко П. Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. К., 1999; Методи геоекологічних досліджень. К., 1999.

П. Г. Шищенко