Розмір шрифту

A

Лісостеп

ЛІСОСТЕ́П — природна зона України, у ме­жах якої пере­важають лісо­степові ландшафти. Про­стягається від Серед. Придністровʼя до зх. від­рогів Середньоросійської височини майже на 1 тис. км. Пл. понад 190 тис. км2, що становить 29 % тер. України. У її межах знаходяться сх. частина Хмельн., Вінн., Черкас., Полтав., частково Харків. області, пд. частини Житомир., Київ., Черніг., Сум. та пн. частини Одес. і Кіровогр. областей, частково (Прут-Дністров. межиріч­чя) Чернів. обл. Гео­структурно Л. приурочений до Українського щита, Дні­провсько-Донецької западини, а також зх. схилу Воронез. масиву. На цих гео­структурах сформувалися Подільська височина, Придні­провська височина, Придні­провська низовина та зх. від­роги Середньорос. височини. Таке по­єд­на­н­ня, а також повʼязані з ним різнорідність корін. основи ландшафтів, значні колива­н­ня гіпсометр. рівнів, зумовлюють вертикал. диференціацію лісо­степ. ландшафтів, що проявляється на заг. зонал. фоні.

Річний радіац. баланс 1800–1850 МДж/м2. Пере­січна температура липня на Зх. +19–+20 °С, на Пд. — +22 °С, на Сх. — +23 °С; пере­січна температура січня -5–-8 °С; абсолют. мінімум на Сх. -36 °С. Вегетац. період триває 200–210 днів. Річна сума опадів на Зх. 575 мм, на Сх. — 450 мм; випаровуваність — від­повід­но 500 і 750 мм. Коефіцієнт зволоже­н­ня змінюється від 1,8 у зх. до 1,4–1,2 у пд. і сх. частинах. За спів­від­ноше­н­ням тепла та вологи у Л. сприятливі умови для вирощува­н­ня с.-г. культур. Негатив. ознакою клімату є не­стійкість зволоже­н­ня внаслідок чергува­н­ня вологих і посушливих років.

Пере­січна густота річк. мережі 0,15–0,24 км/км2; пере­січ. річк. стік на Зх. 4–5 л/с·км2, на Сх. — 3,5 л/с·км2, у центр. частині — 1,5–2,0 л/с·км2. Живле­н­ня річок пере­важно снігове та дощове, під­земне — до 10 %. Річки належать до басейнів Дністра, Пів­ден­ного Бугу, Дніпра та Сіверського Дінця. Роз­винені площин. змив і глибин. роз­мив, який най­активніше проявляється у ме­жах Канівських гір.

Ґрунт. покрив різноманітний, найпоширенішими є чорноземи та сірі лісові ґрунти. Чорноземи типові сформувалися на вирівняних поверх­нях централ. і пд. частин Придні­пров. височини та на Придні­пров. низовині. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти пере­важають на прав­обереж­жі Дні­пра та на прав­обереж­жях його приток у межах Придні­пров. низовини. Сірі лісові ґрунти знаходяться на Поділ. височині, вершин. поверх­нях Придні­пров. височини і долин річок Псел, Ворскла та ін. На давніх терасах і зниже­н­нях поширені лучно-чорноземні, у заплавах і долинах стоку льодовик. вод — лучні, дернові та болотні ґрунти. Заг. заболоченість Л. становить 1,6 %. Болота і пере­зволожені ґрунти зосереджені у лісо­степ. поліс­сях.

За рослин. покривом Л. належить до Сх.-європ. лісо­степ. геоботан. провінції. Природна рослин­ність пред­ставлена тут залишками ос­­тепнених луків, дубових і дубово-граб. масивів, на лів­обереж­жі Дні­пра — залишками дубово-кленово-липових лісів. Пере­січна залісненість 14,2 %. У дерево­станах Л. пере­важають дуб, граб, ясен, липа, сосна, вільха та береза. Фауну Л. пред­ставляють лісові — козуля, дикий кабан, лисиця, заєць-русак, куниця лісова, білка, бобер, гадюка звичайна та ін., степові — тхір степовий, мишівка польова, сліпак звичайний, дрофа, куріпка сіра та ін.

Для Л. характерне складне по­єд­на­н­ня лісо­степ. з лучно-степ. ландшафтами. Його поділяють на 3 природ. краї: Дністровсько-Дні­пров., Лів­обережно-Дні­пров. та Середньоросійський.

Л. — регіон давнього й інтенсив. госп. освоє­н­ня (роз­ораність сягає 75–80 %), роз­винутої урбанізації та промисловості, пере­важно літніх видів оздоров. і пі­знав. рекреації. Серед не­сприятливих процесів при госп. викори­стан­ні земель — ерозія, під­топле­н­ня та заболоче­н­ня верхівʼїв водо­сховищ і замуле­н­ня ставків. Значна антропогенізація ландшафтів Л. вимагає регульов. природокористува­н­ня: подальшого проведе­н­ня лісомеліоратив. заходів, впровадже­н­ня ґрунтозахис. технологій, регулюва­н­ня водного режиму та стоку, під­вище­н­ня стійкості лісо­степ. ландшафтів проти антропоген. навантажень, сут­тєвого збільше­н­ня кількості та площ природно-заповід. фонду, створе­н­ня регіон. і нац. природ. парків.

Літ.: Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-гео­графическое ра­йонирование. К., 1985; Денисик Г. І. Лісополе України. В., 2001; Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична гео­графія України. К., 2005.

Г. І. Денисик

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
17
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
55726
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 420
цьогоріч:
370
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 173
  • середня позиція у результатах пошуку: 22
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 22): 38.5% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Лісостеп / Г. І. Денисик // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-55726.

Lisostep / H. I. Denysyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-55726.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору