Арбузов Мойсей Петрович

АРБУ́ЗОВ Мойсей Петрович (02(15). 04. 1908, Кийські хутори Томської губ., нині у складі м. Маріїнськ Кемеров. обл., РФ — 11. 10. 1984, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1955), професор (1959), член-кореспондент АН УРСР (1967). Закін. Томський університет (1934). У 1927– 29 працював учителем; 1934– 35 — на Кузнецькому металург. комбінаті; 1935–41 — у Дніпроп. університеті: зав. лаб. (1935–38), асист. каф. металофізики та каф. заг. фізики (1938–39), ст. викл., доцент (1939–41); 1941–42 — керівник відділу Нев’янського маш.-буд. заводу (Свердлов. обл.); 1942– 44 — доцент кафедри фізики Харків. мех.-маш.-буд. інституту (м. Красноуфимськ Свердлов. обл.); 1944–47 — доцент кафедри Київ. технол. інституту харчової промисловості; 1944– 56 (за сумісн.) — старший науковий співробітник, 1946– 53 — заступник директора з наукової роботи Лаб. металофізики АН УРСР (Київ); 1955–57 — професор кафедри фізики, 1957–62 — завідувач кафедри Київ. інституту цивіл. повітр. флоту; 1962–84 — завідувач відділу фіз. методів дослідження Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР (Київ). Наукові праці стосуються вивчення фіз. природи процесів, що виникають під час термообробки сталей, жаротривких і магнітножорстких сплавів та тугоплавких сполук. Визначив структуру карбіду (FexC), який утворюється при низькотемператур. обробці сталі. Досліджував структуру магнітно-жорстких сплавів на основі заліза та зв’язок структури з магніт. характеристиками цих сплавів.

Завантажити статтю