АЛЕКСА́НДРОВ Євген Євгенович (15. 07. 1945, Харків) — інженер-механік. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Харків. політех. ін­ститут (1969). У 1969–75 працював інж., ст. інж. у КБ електро­приладобудува­н­ня (нині ВАТ «Хартрон»); від 1975 — у Харків. політех. ін­ституті (нині університет): асист., доцент, проф., від 1992 — завідувач кафедри колісних та гусенич. машин, одночасно дир. Ін­ституту транс­порт. машинобудува­н­ня Пн.-Сх. від­діле­н­ня АНУ. Осн. напрями наук. діяльності: роз­робка методів оптимального упр. рухомими обʼєктами, зокрема системами і агрегатами сучас. танків. Осн. наук. досягне­н­ня: модифікація теорії аналіт. конструюва­н­ня оптимальних регуляторів, зокрема отрима­н­ня модифікованого матричного рівня­н­ня Рікат­ті; роз­робка методики параметричного синтезу динамічних систем за допомогою функції Ляпунова та з неаналіт. нелінійностями; матем. моделюва­н­ня збуреного руху танка по пере­січеній місцевості.