Алексійчук Ірина Борисівна
АЛЕКСІЙЧУ́К Ірина Борисівна (16. 12. 1967, м. Свердловськ Луган. обл.) — піаністка, композитор. Член НСКУ (1998). Заслужений діяч мистецтв України (2017). Закін. фортепіанний (1991, кл. І. Рябова) та композиторський (1993, кл. Я. Лапинського) факультети Нац. муз. академії. Від 1994 працює викл. композиції, інструментування, хорового аранжування та читання партитур на каф. композиції Нац. муз. академії. Лауреат міжнар. конкурсів. Від 1983 концертує в Україні та за кордоном. Має записи на телебаченні та радіо України, Сербії, Німеччини та США. Індивідуально-стильові пошуки А. відзначаються неоромант. спрямуванням, поєднанням сучас. технік з традиц. культурою, емоційністю, широтою асоціатив. зв’язків, тяжінням до великих цикліч. форм.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Симфонія для великого симфонічного оркестру» (1995); симф. поеми «Голгофа» (1990), «Відлуння» (1991); симф. сюїта «Фольк-образи» (1989); кантата «Сад божественных п®сней…» на вірші Г. Сковороди для великого мішаного хору а капела (1991); вокал. цикл «Пісні кохання» на вірші стародав. япон. поетів (1996); концертна фантазія «В ніч на Івана Купала» для двох фортепіано (1997); сюїта для двох фортепіано за мотивами повісті М. Гоголя «Вій» (1999).
Рекомендована література
- Снегірьов О. Ірина Алексійчук // Піаністи України. К., 1997;
- Пирогов С. Совершенству нет предела // Независимость. 1998, 3 апр.
Завантажити статтю
Людина 
