Алентьєв Олександр Олександрович
Визначення і загальна характеристика
АЛЕ́НТЬЄВ Олександр Олександрович (23. 05. 1906, ст. Усть-Бистрянська, нині Ростов. обл., РФ — 28. 04. 1964, Київ) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1953), професор (1953). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. хім.-технол. інститут (1934). У 1934–37 — інж., зав. виробництвом на підприємствах силікат. промисловості, від 1940 — на парт. роботі: секр. райкому, 1946–49 — завідувач відділу науки і ВНЗів ЦК КП(б)У. 1946 (за сумісн.) — старший науковий співробітник Інституту геол. наук АН УРСР. Від 1949 — у Київ. політех. інституті: 1951–64 — завідувач кафедри технології кераміки та скла, від 1954 — декан силікат. ф-ту, 1955–57 — декан об’єднаного хім.-технол. ф-ту. 1952–54 — директор Київ. технол. інституту силікатів. Наукові дослідження у галузі хімії та технології силікатів, розвідки магнезіальних сировин. джерел для потреб промисловості вогнетривів. Досліджував пром. використання соляних багатств лиманів і соляних озер України. Був відп. ред. зб. «Хімічна промисловість» (1959–64).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Рапная окись как составная часть резиновых смесей // УХЖ. 1950. Т. 16, вып. 3 (співавтор); Порівняльні дані теплот розчинення рапного оксиду магнію та саткінського магнезиту // Доп. АН УРСР. 1950. № 1; Рапа как источник сырья для изготовления магнезиального цемента и высокоогнеупорных материалов // Изв. АН СССР. 1951. № 6 (співавтор).