АЛОЇ́З Владислав Францович (справж. — Музикант Алоїз; 01. 07. 1860, Прага — 1918, Петро­град, нині С.-Петербург) — віолончеліст, композитор, педагог. З походже­н­ня чех. Закін. Празьку консерваторію (1879, кл. віолончелі Ф. Ґеґенбарта). Того ж року пере­їхав до Росії. 1880–86 — викладач Київ. муз. училища РМТ (кл. віолончелі та фортепіано), ви­ступав у складі квартету Київ. від­діле­н­ня РМТ. Учасник концертів М. Лисенка, П. Чайковського. 1886–91 — викладач Муз. ін­ституту у Варшаві; 1891–97 — Одес. муз. училища РМТ. Від 1897 — соліст С.-Петербур. придвор. оркестру; від 1901 — викладач гри на віолончелі в Придвор. спів­ац. капелі; від 1905 — в С.-Петербур. консерваторії (від 1909 — проф.). 1893 в Одесі виконав «Варіації на тему рококо» П. Чайковського з орке­стром під керівництвом автора, який високо цінував А. як музиканта. А. грав також у квартетах (з О. Шевчиком — у Києві, з Л. Ауером — у С.-Петербурзі). Написав 2 концерти для віолончелі; сонати для скрипки з фортепіано та для віолончелі з фортепіано; фортепіан. тріо; пʼєси для оркестру, фортепіано, скрипки та віолончелі.