Альбертон Меїр Йосипович
АЛЬБЕРТО́Н
Меїр Йосипович (15. 08. 1900, с. Бершадь, нині місто Вінн. обл. — 20. 11. 1947, Саратов, РФ) — єврейський письменник. Писав мовою ідиш. Навч. у Дніпроп. гірн. інституті (1935–36). Працював інженером. Автор повісті «
» («Федір Зубков», 1927), роману «
» («Шахти», 1929), п’єси «
» («Роман Цат», 1930), двох зб. оповідань і нарисів «
» («Без вигадок», 1941; 1947). В укр. перекл. опубліковано кн. нарисів «Біробіджан» (Х., 1930), зб. оповідань «У шахту» (Х., 1930) та «Шахта “Bis”» (Х.; К., 1932), Відобразив життя робітництва Донбасу й Уралу, розповів про переселення євр. родин на Далекий Сх., де було створ. Євр. автономну обл. У 40-х рр. писав про долю учасників 2-ї світової війни.