Комп’ютерна гра

КОМПʼЮ́ТЕРНА ГРА  — взаємодія людини (групи людей) з компʼютером або декількох людей між собою за допомо­­гою компʼютера для роз­ваг, на­вча­н­ня чи тренува­н­ня. Під час К. г. за допомогою спеціальних про­грам створюється імітація прямої взаємодії у віртуал. про­­сторі між персонажами та користувачем (або групою користувачів) за певним алгоритмом. Спо­стерігаючи ігрову ситуацію на екрані монітора, гравець впли­­ває на неї за допомогою клавіатури, «миші», джойстика тощо. К. г. схожі з ві­деоі­грами, але на від­міну від остан­ніх не потребують наявності спец. тех. пристро­­їв (ігрової консолі чи при­ставки). Характерні ознаки К. г.: сенситивність (створе­н­ня особл. аудіо­­візуал. середовища), інтер­актив­­ність (наявність зворот. звʼязку про­грами й гравця), варіативність (можливість гравця впливати на роз­виток подій у грі). За жанрами К. г. поділяють на аркадні (вимагають швидкісної ре­­акції), пригодн. (гравець діє від­­­повід­но до сюжету), рольові (учас­­ник дотримується обраної ролі), стратег. (моделюва­н­ня про­­цесів виробництва, упр. тощо), логічні (шахи, шахмати, більярд), симулятори (імітація керува­н­ня автомобілем, літаком та ін.), навч. і роз­виваючі (до­зволяють донести складну для ро­зумі­н­ня інформацію в до­ступ. ігровій і муль­­тимедій. формі). Залежно від візуал. реалізації у К. г. можуть використовувати як графічні засоби оформле­н­ня, так і текс­тові, вони бувають дво- або тривимірними. Існують і звук. К. г. — замість візуал. реалізації за­стосовують звуки. Першою К. г. став запатентов. 1948 Т. Ґолд­­смітом та І. Ман­ном (США) симу­­лятор стрільби ракетою по цілі (на екрані електрон­но-промене­­вої трубки). 1952 А. Дуглас (Ве­­лика Британія) створив гру «Хрес­­тики-нолики», 1958 В. Гіґ­ґінботем (США) — «Теніс для двох». 1961 група студентів Мас­сачусет. тех­­нол. ін­ституту (США) роз­робила пер­­шу інтер­активну К. г. «Космічна війна». Одним із найві­доміших серед укр. роз­робників К. г. є С. Григорович — спів­автор бестселерів «Козаки» та «Сталкер». З удосконале­н­ням компʼютер. тех­­ніки і роз­витком мережі Інтернет пошире­н­ня набули К. г. у режимі реал. часу («World of War­­craft», «Ragnarok», «MU Online», «World of Tanks» та ін.). Популяр­­ністю серед дітей різного віку користуються навч. і роз­виваючі К. г. В Україні видавництво «Сорока Білобока» (Тернопіль) випускає на компакт-дисках ігри «Пет­­рик. Лісові пригоди» (2006), «Як дружили Вовк та Заєць» (2007), «Грамотійка та її друзі» (2008) та ін. Прихильники деяких К. г. організовують аматор. і профес. змага­н­ня, які отримали назву «кіберспорт». Від 2003 індуст­­рія К. г. за прибутковістю випереджає кіноіндустрію. Захоп­­лен­­ня К. г. має позитивні та негативні наслідки. Серед позитив. — сприя­н­ня роз­витку логіч. мисле­н­ня, духу лідерства та бо­­роть­­би, оптимізація діяльності, зро­ста­н­ня швидкості оброблен­­ня візуал. інформації та друку, соц. роз­виток; негативні — під­вище­н­ня рівня фіз. і вербал. агресії, емоц. неврівноваженос­­ті, погірше­н­ня зору, неможливість самост. обмеже­н­ня часу гри. Надмірне захопле­н­ня К. г. може при­звести до виникне­н­ня ком­­пʼютерної залежності.

Завантажити статтю