Амін-Заде Мухіддін

АМІ́Н-ЗАДЕ́ Мухід­дін (Аминзода Мухид­дин; 22. 03. 1904, м. Ходжент, Таджики­стан — 09. 09. 1966, Душанбе) — таджицький поет, драматург, пере­кладач. Навч. в Узб. муз.-хореогр. ін­ституті (1928–29). Автор зб. «Нур» («Промінь», 1935), «БаҰори Ватан» («Весна Батьківщини», 1939), «Садоизафар» («Голос пере­моги», 1944), «Шеърҳои мунтахаб» («Ви­брані вірші», 1949), «Шеърҳо» («Вірші», 1956), «Баҳоридил» («Весна серця», 1964) та ін. Творам А.-З. властиве сатир. спрямува­н­ня. Ві­домий також як поет-пісняр. Написав вірш «Ба бародарони украинûи ман» («Моїм українським братам», 1962). Пере­клав поезії Т. Шевченка «І Архімед, і Галілей», «Кума моя і я...», «Н. Костомарову», «А. О. Козачковському», «Заросли шляхи тернами», «І золотої й дорогої», «Рано-вранці ново­бранці», що вві­йшли до ви­дань творів Т. Шевченка тадж. мовою: «Маҷмӯан шеърҳо» («Збірка віршів», 1940, 1954), «Васият» («Заповіт», 1961), «Дур аз дарьё. Шеърҳо, достоиҳо» («Перлина ріки. Вірші, поеми», 1964). Усі твори опубл. у Душанбе. Укр. мовою деякі вірші А.-З. пере­клали І. Гончаренко та М. Упеник.