Аналіз статистичний
Визначення і загальна характеристика
АНА́ЛІЗ СТАТИСТИ́ЧНИЙ — аналіз статистичних даних про масові явища та процеси в соціально-економічній сфері, природі, науці, техніці з метою встановлення закономірностей стану та розвитку цих явищ та процесів, зв’язку між ними, структурних зрушень, їх прогнозування. Залежно від об’єкту А. с. може бути матем.-статист., екон.-статист. і т. ін. Особливістю матем.-статист. аналізу є те, що він застосовується для вивчення найрізноманітніших явищ та процесів об’єктив. світу, а не тільки абстракт. об’єктів матем. природи. З ін. боку, А. с. може використовувати не тільки методи теорії ймовірностей і математичної статистики, а й ін. спец. методи залежно від об’єкту вивчення (напр., індексний метод в екон. статистиці). А. с. у широкому сенсі передбачає чотири етапи: установлення мети та завдань, збір та опрацювання статист. даних, безпосередній аналіз (або А. с. у вузькому значенні) та формулювання висновків і пропозицій, прогнозування процесу чи явища, яке ґрунтується на результатах аналізу. Таким чином, А. с. у широкому сенсі включає й процедури збирання даних, які можуть бути як суцільними, так і вибірковими. Формулювання вибіркових даних та їх аналіз ґрунтуються на даних з галузі теорії ймовірностей та матем. статистики. До методів А. с. зараховують методи визначення форми та параметрів розподілів; регресійний, кореляційний, дисперсійний, факторний, кластерний аналізи, аналіз гол. компонента та ін. А. с. соц.-екон. явищ, крім вищезазнач. методів, використовує методи групувань, аналіз рядів динаміки, індекс. метод та ін. Виникнення А. с. пов’язують з появою у 17 ст. робіт В. Петі та Д. Ґраунта, які використовували аналіз для вивчення соц. та екон. явищ. Знач. внесок у розвиток А. с. в Україні зробили Д. Журавський, Ю. Янсон, М. Туган-Барановський, Є. Слуцький, М. Птуха, Ю. Корчак-Чепурківський, Й. Пасхавер та ін. У сучас. практиці А. с. проводять із використанням обчислюв. техніки за допомогою спец. пакетів приклад. програм.